Найкращий захист для купюри — це оголена натура

3038 0

Ми у соцмережах:

Найкращий захист для купюри — це оголена натура

У середні віки одним із найстрашніших покарань для фальшивомонетників було варіння їх живцем у киплячій олії. Нещасного підвішували за руки над казаном і повільно туди опускали на очах у публіки — для її ж залякування. Суворість покарання виправдана тим, що спритники не тільки намагалися швидко збагатитися, але й загрожували безпеці держави, підриваючи її економіку. Зрозуміло, що в наш час покарання за це набагато гуманніше, а подібні шахраї навряд чи зникнуть, поки існують гроші.

Фальшиві? Зате дешевше віддам! Історія фальшивомонетництва нашпигована найзнаменитішими іменами. Але якщо простолюдинів і навіть знать за це страчували, то вінценосні особи у такий спосіб намагалися, з одного боку, поліпшити справи своєї держави, а з іншого — завдати максимальної шкоди сусідам, випустивши фальшиві гроші сусідньої держави. Для ілюстрації досить пригадати Наполеона Бонапарта, який перед походом у Росію організував емісію фальшивих асигнацій, щоб його війська могли «чесно» розраховуватися за провіант і фураж. Після закінчення війни 1812 р. російська влада вилучила таких підробок на величезну за тими часами суму — 70 млн. руб. Причому Олександр I, турбуючись про народ, звелів приймати їх у банках як справжні, а потім знищувати. Ще на півсторіччя раніше, під час війни за незалежність Америки (1775-1783), англійська влада наводнила її підробленими банкнотами. У результаті американцям довелося відразу в тринадцяти штатах замінити всі гроші на нові. Але особливо широкого розмаху державне фальшивомонетництво набуло в XX столітті. У 30-ті роки, виконуючи замовлення Радянського уряду «поповнити запаси валюти, необхідної для успішного виконання п’ятирічки», ДПУ розробило операцію «Долар». Підроблені купюри на суму $10 млн., віддруковані на радянських верстатах, виглядали як справжні. Але якось у Нью-Йорку допитливий клерк запідозрив недобре. Коли за справу взялися експерти, на фальшивках були виявлені «дрібні неточності в зображенні голови Бенджаміна Франкліна, яка прикрашала банкноту». За що, треба думати, з плечей полетіли цілком реальні голови тих, хто ці неточності допустив. Але класикою емісійних диверсій досі вважається випуск фашистською Німеччиною англійських фунтів стерлінгів. «Операція» почалася в 1940-му. До справи підійшли настільки серйозно, що навіть у швейцарських банках, перевіривши на прохання нібито якогось комерсанта справжність таких банкнот, відповіли: «Близько 10% купюр викликають підозру». До 1945 р. німецьких фальшивок виготовили на суму майже 135 млн. фунтів, і вони широко використовувалися. За неофіційними даними, у наші дні деякі країни Близького і Середнього Сходу, що перебувають у конфронтації зі США, друкують їхні бакси у великих кількостях. Щоправда, страждають й інші держави. У Чечні, наприклад, фальшиві долари ходять нарівні зі справжніми. При цьому ніхто не приховує, що купюри несправжні, просто, залежно від якості, вони мають різні «ринкові котування». Виготовлені на принтері йдуть по 25 центів, «іранські» — вдвічі дорожчі, ну а знамениті суперпідробки-»хусейнівки» цінуються в 75% від номіналу. До речі, сотка — купюра, яку так широко підробляють, що часом її відмовляються приймати... навіть у США. У чому автор цих рядків років п’ять тому переконався особисто, спробувавши розрахуватися «Франкліном» в одному із тамтешніх сувенірних кіосків.

ДОВІДКА Суперпідробки — це банкноти великого номіналу, які за папером, якістю і способом відтворення зображень повністю відповідають справжнім грошовим білетам. Розпізнати їх дуже складно, відмінності від справжніх купюр — тільки в деяких дрібних графічних неточностях. Виготовлення суперпідробок — процес трудомісткий і витратний, роблять їх тільки під замовлення.

Підробляють і євромонети Кожна країна захищала і захищає свої грошові знаки по-своєму. У XVIII ст. Австрія, наприклад, друкувала гульдени двофарбовим друком з рельєфним тисненням по краю. При цьому навіть просте зберігання інструментів для рельєфного друку каралося смертю. А в 1799 р. американець Джекоб Перкінс запатентував метод, відповідно до якого замість орнаментів і малюнків зображувалися складні художні композиції, портрети і картини — їх було набагато складніше підробити. Метод назвали «американським», хоча в Китаї, на батьківщині паперових грошей, він був відомий ще в XIII столітті. Але найоригінальніший спосіб запропонував австрійський банкір Франц фон Зальцман: він радив малювати на купюрах... оголених дам. На його думку, «присутність на грошах оголеної натури в припустимих пристойністю межах змусить людину уважніше роздивлятися гроші, і підробка вже не прослизне повз натреноване око». З легкої руки Зальцмана австрійські купюри прикрасилися напівроздягненими богинями і наядами. У 1818 р. у Росії Іван Орлов запропонував наносити фарби на папір не поперемінно, як звичайно при одержанні кольорового відбитку, а всі відразу. Відтворити відтиски такого друку вручну було неможливо. Але лише в 1894 р. ввели в обіг кредитні білети, надруковані орловським способом і прозвані в народі «райдужними». У 1922 р. Держбанк РСФСР випустив перші радянські гроші номіналом 10 і 25 червінців, забезпечені золотом. Щоб захистити паперові червінці від підробки, крім водяних знаків, нумерації й «орловського друку», вперше застосували тангірні сітки — складне геометричне переплетення графічних ліній, які заповнюють фон купюри. З’явилася і мікрографіка: тільки при 10-20-кратному збільшенні виявлялося, що безупинна лінія складається з окремих значків. Підробити червінець могли тільки професіонали високого класу, але таких у Росії після громадянської війни майже не залишилося. З 1990 р. у США при виготовленні банкнот номіналом 10, 20, 50 і 100 доларів почали використовувати полімерну нитку шириною 1,6 мм з макродруком USA TEN, USA TWENTY, USA 50 і USA 100 (відповідно до номіналу купюри). Цей спосіб — один із найдорожчих, але досить надійних. Тому що найчастіше на підробки наносять смужки прозорих білил, але досить пошкребти папір у місці розташування нитки і білила легко видаляються. А з осені нинішнього року американці випустили нові різнобарвні купюри номіналом $20. На них фон за портретом президента Джексона пофарбований у персиковий колір, а національний символ американської свободи, який з’явився зліва від портрета — білоголовий орлан і напис справа «TWENTY USA» — блакитні. Проте, незважаючи на запевнення, що новий долар — одна із найзахищеніших валют у світі, буквально через кілька тижнів були виявлені фальшивки. Старі бакси залишаються в обігу і вилучатися будуть поступово. У 2004-2005 р. «перефарбують», але вже в інші кольори, п’ятдесятки й сотні. Що робити з п’ятірками і десятками, поки не вирішили. Аналогічні захисні елементи, покликані знизити можливість підробок, містять і банкноти євро. Проте, за оцінками спеціалістів, ці гроші мають багато недоліків через те, що друкуються в різних країнах. Є розходження як у відтінках кольорів, так і у виконанні захисних елементів, зокрема голограм. Це викликає складності при визначенні їх справжності в населення і навіть у касирів і полегшує життя фальшивомонетникам. Тому що підробки виявили... до появи готівкової загальноєвропейської валюти. Тому вже розробляють євро нового зразка, які можуть бути введені в обіг у 2007 р. Підробляють, виявляється, і євромонети. Так, італійська поліція виявила в передмісті Турина приватний «монетний двір», вилучила 300 тис. фальшивок номіналом один і два євро, ще стільки ж майже готових, металеві стрічки і форми для їх виготовлення.

А гривню намалювати — слабо? В Україні теж ходить чимало фальшивок. Про те, які вони, скільки їх і як з цим злом боротися, розповів начальник управління експертизи, захисту грошей і нумізматики Нацбанку України Віталій Білорус: — Сьогодні гривню підробляють всіма відомими способами. Почну з найпростішого, який вимагає тільки визначеного таланту: гроші малюють. Але при широкому розвитку копіювальної техніки — це вже екзотика. Набагато частіше для підробки використовують кольорові ксерокси і краплинно-струменеві принтери, лазерні в цьому сенсі набагато гірші. Струменеві принтери дешеві, але мають високу роздільну здатність, і візуально їх «продукція» на перший погляд не відрізняється від справжніх грошей. Особливо якщо врахувати, що фальшивомонетники — непогані психологи. Вони збувають підробки на великих ринках, часто кладуть їх між справжніми купюрами, намагаються працювати при слабкому освітленні, наприклад увечері.

ДОВІДКА КК України (ст. 199) за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів або білетів державної лотереї передбачає покарання від 3 до 7 років, а для учасників організованої групи, або за виготовлення фальшивок в особливо великих розмірах — до 12 років з конфіскацією майна.

Але відрізнити виготовлену на принтері купюру від справжньої просто не тільки для спеціалістів, але й для людей, які добре вивчили, як виглядають гривні. Для цього досить мати в кишені лупу хоча б із семикратним збільшенням. В неї чітко видно, що на підробках захисних елементів зовсім немає або вони фальсифіковані. А головне — на справжніх грошах малюнок нанесений у вигляді штрихових ліній, а на «відксерених» — у вигляді окремих точок, що під збільшенням чудово видно. Водяні знаки часто імітують, і звичайним громадянам їх упізнати важко. Тому зараз на багатьох грошах, і на гривнях зокрема, водяні знаки багатотонові. Коли дивитеся на водяний знак проти світла, звертайте увагу на поступові переходи від темного кольору деталей зображення до світлого. Якісно їх підробити практично неможливо. А от визначення справжності грошей за світінням в ультрафіолетових променях — це несерйозно. Наступний спосіб виготовити фальшивку: з допомогою хімічних засобів змивають малюнок на купюрі дрібного номіналу і накочують великий. Ще простіший варіант — домальовування нулів, наприклад на одногривнівці. Він розрахований здебільшого на іноземців, не знайомих з особливостями місцевої валюти і які в першу чергу звертають увагу на якість паперу і наявність водяних знаків. Найкращий спосіб боротьби з цим — банкноти різного номіналу повинні мати різні розміри, як в євро. Тому гривні нового зразка будуть відрізнятися за розміром і кольором паперу залежно від номіналу. Є умільці, які розшаровують купюру вздовж на дві частини, потім підклеюють фальшиву відсутню половину. Подають її, звичайно, справжнім боком до клієнта. Коли ходили купонокарбованці, підробити їх було досить легко, адже при цьому використовувався офсетний друк. На той же недолік страждають і одногривневі банкноти. Виготовивши друкарські форми, можна за короткий час зробити на поліграфічному обладнанні безліч фальшивок. Сьогодні 80% усіх виявлених підробок в Україні становлять 10— і 20-гривневі купюри 1992 р. Це максимальний номінал такого виду, який, до того ж, не занадто старанно роздивляються. І, як не дивно, 10% фальшивок — одногривневі. Очевидно, для їх виробників не мали значення вартість обладнання і ціна матеріалів — працювали на чужому. Більшість фальшивих банкнот номіналом 10 і 20 грн. 1992 р. виготовлені на поліграфічному обладнанні, причому головна маса двадцяток — на рівні суперпідробки. Там є глибокий друк, який дає рельєфність фарби, імітовані й інші способи захисту. Єдине, що не вдалося підробити, — захисні волокна. І трохи нижчою виявилася якість мікротекстів. Цих грошей, на щастя, в обігу вже майже немає, хіба що в тіньовій сфері. Трапляються , але рідко, підробки в 50, 100 і 200 грн. Звичайно їх виготовляють, комбінуючи способи, основний — знову-таки використання струменевого або лазерного принтера й ксерокса. За три квартали цього року НБУ виявлено фальшивих гривень на 8-9% більше, ніж за аналогічний період 2002-го. В абсолютних цифрах це становить 1-2 підробки на сто тисяч купюр усіх номіналів, що перебувають в обігу. Що стосується іноземної валюти, то за 9 місяців цього року її виявлено на суму близько $20 тис., у минулому за цей же період — $19 тис. Найпопулярніші підробки — $100. «Люблять» фальшивомонетники і євро, причому роблять їх якісно. Найбільше виявлено підроблених EUR200, далі йдуть EUR100, потім EUR50. Причому на всіх імітовано багато елементів захисту: водяний знак, захисна нитка, голограми, які часом мають усі три зображення. Єдине, що поки не зуміли підробити, — оптично змінну фарбу, яка змінює колір з фіолетового на зелений залежно від кута зору. До речі, фальшиві банкноти іноді трапляються навіть після проходження їх через комерційні банки, не кажучи вже про обмінні пункти. Що стосується монет — фальшивих «одиничок» поки не було, зникли і п’ятдесятки. Металеву гривню підробити складно: у неї на гурті (ребрі монети) напис «Одна гривня» і рік випуску.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також