Ось вже чотири роки минуло як Україна втягнута до "кабальних" угод, які остаточно позбавили нас дешевого російського газу. Політики та експерти одноголосно проголосили це національною катастрофою. Але немає лиха без добра. Можливо, сьогодні нам варто подякувати "газовій королеві" за її кримінальний талант?
Злощасні газові домовленості з Росією, укладені екс-прем'єром Юлією Тимошенко у 2009 році, стали причиною сильного удару по економіці України, а для Тимошенко — початком судового процесу. Кримінальна справа, що переросла у війну газових інтересів, виставила на посміховисько не лише нинішню владу, а й Росію разом з Європою. З одного боку, перелякана Європа, яка взимку 2009 року ледь не замерзла і тепер боїться повторення подібної ситуації в цьому році. З іншого боку — український уряд, який завдяки "Юліній" формулі виявився неплатоспроможним перед Росією. І з третього — Росія, яка, скориставшись "золотою" формульною схемою "газової королеви", тепер не бажає втрачати те, що їй приносить великий прибуток. Тим часом Україна щорічно розплачується $5 млрд. за "кримінальний талант" заповзятливої Тимошенко. Залежність України від російського газу впливає чи не на всі кроки нашого керівництва, починаючи від формування тарифів ЖКГ і закінчуючи ваганням між Європою і Росією. За словами М. Азарова, газова атака, яку організувала Тимошенко проти України, на жаль, виходить людям боком, оскільки кожен українець втрачає при цьому щорічно 1200 грн. Гроші так само не полінувалася порахувати і І. Богословська. За її даними, за чотири роки дії угод збиток і не отримана вигода від газових контрактів для України становили близько 128 млрд. грн. ($16 млрд.)! Це справді великий удар по українському бюджету. Поміркуємо, адже якби ці гроші залишилися у нас в країні, а не пішли до Росії, то вони б могли бути спрямовані на забезпечення соціальних програм і допомогти українським дітям, пенсіонерам, інвалідам або ж кожен український громадянин, припустимо, міг би отримати по 2800 гривень. Однак виправити "витівки" Тимошенко не так вже і просто, адже відмовлятися від вкрай вигідного контракту Росія не поспішає, оскільки отримала надзвичайно чудову угоду і не хоче з нею розлучатися. Ще у 2008 році російський газ для України коштував $179,5 за тис. куб., а після "турботи" Тимошенко у 2010 році ціна зросла до $450 за тис. куб. Ось і платимо ми тепер найвищу ціну за газ у Європі, тоді як Австрія, наприклад, сплачує $395 за тис. куб., а Нідерланди –$379 за тис. куб. Але це ще не все: окрім космічної ціни на газ, Україна ще повинна купувати його щороку не менше 52 млрд. куб. м. У разі невиконання угоди Росія має повне право зобов'язати Україну сплатити 300% штраф — от і винні ми тепер нашим сусідам 7 млрд. гривень. Вже не перший рік Україна і Росія ведуть переговори про зміну формули вартості та обсягів імпортованого газу. Звичайно, повернення ціни до рівня $230 за тис. куб. — дуже складне питання. Але в цьому є частка іронії: адже якби нинішня влада не виявилася заручником "газових ігор", Україна, може, і не стала б на власний шлях до енергонезалежності. Афери "газової королеви" стали потужним стимулом для активізації зусиль керівників нашої країни. Одна тільки обставина, що держава не підвищує тарифів на тепло для населення і самостійно погашає різницю за використовуваний газ — заслуговує на повагу. У результаті "шокового імпульсу" уряд скоротив обсяги закупівель імпортного газу до 32,9 млрд. куб і цього року планує закупити 27,3 млрд. куб. Так само наша влада запропонувала замінити ціни газойлю, що не використовується в Україні як альтернатива газу, на вугілля у формулі, за якою щоквартально розраховується вартість газу для нашої країни. Сьогодні дуже активно збільшується видобуток вітчизняних енергоносіїв: вугілля, нафти. У результаті цього обсяг капіталовкладень у видобуток вуглеводнів у 2012 році відносно 2009 року збільшився вдвічі. Ще в Україні здійснюється підготовка до розробки родовищ сланцевого газу. Впроваджуються "зелені" технології в енергетиці — використання енергії сонця, вітру, води. За рахунок заміщення імпортних енергоресурсів вітчизняними та впровадження програм енергозбереження за останні два роки українська влада заощадила понад $5 млрд. Якщо наш уряд і надалі продовжуватиме таку політику, тоді дорогий газ буде не національною катастрофою, а шансом для України стати насправді незалежною, вільною країною, країною справжніх талантів і можливостей їх реалізувати.
