Найціннішою знахідкою, яку можна відкопати на місці, де до середини ХХ століття стояв палац Любомирських, може бути підвал, в якому в останні роки існування замку жили безхатьки, — визнають археологи, які нещодавно завершили експертизу. Тепер роботи зупинили. Міські депутати мають визначитися, дадуть більше коштів на розкопки чи ні.
Орієнтовна площа всієї замкової території, за даними істориків, — 1,5 га. Розвідку археологи провели на ділянці розміром 70х70 м.
Богдан Прищепа, доцент кафедри історії України РДГУ, заступник директора ДП «Рівненська старовина»:
— Коли розпочинали розкопки, то і не уявляли, на що можемо сподіватися. Завдяки археологічній експертизі вдалося встановити, що не всі зони замку зруйновані. Ми відкопали фундамент з ХVІІ — ХVІІІ ст. Окрім того, натрапили на залишки глиняного посуду ХVІ — ХVІІ ст., уламки ліпних посудин і вироби із кременю мідного віку (4 тис. до н. е.), уламки посудин пізнього римського часу (ІІІ — V ст.). Тож територія замку є досить перспективною для подальших археологічних досліджень. Але чи проводити їх, мають визначити міські депутати. Якщо виділять кошти, розширимо територію розкопок, ні — засипимо ділянки, де проводили пошуки. Замки, як правило, будували з підвальними приміщеннями, тож цілком ймовірно, що ми можемо віднайти вціліле підземелля. Проте не впевнений, чи знайдемо там щось цікаве. Любомирські залишили замок на початку XIX ст., у другій половині цього століття замок стояв занедбаний, у ньому жили жебраки. Польська влада у міжвоєнний період намагалася відремонтувати будівлю, але там трапилася масштабна пожежа і більше до ремонту замку не поверталися.
