З несподіваною і неприємною для себе відвертістю зіткнулися представники міської влади, запросивши на засідання за круглим столом місцевих підприємців. Намагання обговорити спільно питання конкурентноспроможності Рівного в умовах економічної кризи обернулося на розмову, яка стала для міських керівників своєрідним ляпасом.
Запрошений на засідання директор столичного Центру інвестиційно-інноваційних програм Валентин Підвисоцький переконував: конкурентноспроможність не завжди залежить від кількості вкладених у населений пункт інвестицій. Вона буде високою за умови високих рівнів життя та зайнятості. А основою для цього мають стати партнерські дії влади, бізнесу та науки. Пан Підвисоцький довго пояснював, які існують у світі системи визначення конкурентноспроможності і що науковці вперше її вивчатимуть на прикладі двох містечок у Києво-Святошинському районі. Втім, підприємці — люди ділові і звикли до конкретної розмови. Тому голова бюджетної комісії Рівненської міськради — підприємець Сергій Паладійчук— хотів чітко почути, у що варто вкладати гроші, в які конкретно інноваційні продукти. Науковець безкоштовної поради дати не зміг. Сказав, що потрібно спочатку детально все вивчити. Помітно було, що Паладійчука така відповідь не влаштувала. Тож на засіданні він не затримався. Доволі швидко залишив залу і міський голова Рівного Володимир Хомко. Вочевидь, він справді був переконаний у тому, що Рівне — конкурентноспроможне, «бо розташоване на перехресті європейських шляхів, має гарні комунікації, людські ресурси, великі запаси прісної води, а населення — різноманітні джерела доходів». Щоправда, перед виходом пану Хомку довелось вислухати голову Ради підприємців Рівного Богдана Лимаря. Той був доволі реалістичним: — Легенди про «сміттєпереробний завод» у Рівному,» індустріальний парк» тощо існують вже давно. Не повторюйте їх і ви, Володимире Євгеновичу, не робіть цієї помилки, — звернувся до міського голови пан Лимар. — Рівне — це задвірки Європи. Тільки гроші рівнян, привезені зі світу, будуть вкладені у нашу економіку. Все. Не роззявляйте на більше рота. Тому влада має приділяти увагу малому й середньому бізнесу. Сприяти його виходу з «тіні». Бути до нього лояльною. А великі супермаркети — це евакуатор з міста малого бізнесу, бо позбавляють його прибутків. І якщо вони вже викупили ласі шматки землі у місті, то потрібно їх хоча б змусити виконати інвестиційні проекти до кінця, щоб не було так, як на вулиці Макарова, що «Екватор» відкрили, а дорожнє покриття зруйнували, пішохідних переходів і освітлення не зробили. Гендиректор ЗАТ «Агроресурс» Володимир Редько висловив побажання щодо налагодження системної співпраці підприємців з владою, а не епізодичної. Крім цього, звернув увагу на відсутність на ринку праці необхідних підприємцям кваліфікованих робітників. Втім, найбільш гострим був виступ гендиректора ТОВ «Укртехнофос» Юрія Супрунюка: — Нас ніхто не хоче слухати. Розумію, що у міського голови багато роботи, тому він залишив засідання, але якщо це зібрання — не тільки для того, щоб поговорити, то потрібно було б йому залишитися, щоб почути нас. Ми стикаємося з проблемами, коли до нас приходять будь-які перевірки, коли звертаємося за отриманням будь-яких дозволів. Контролюючі органи сприймають нас лише так: ви — вороги, а ми — начальники. Це настільки обридло і так заважає розвитку! Наше підприємство дає тільки до місцевого бюджету 5 мільйонів гривень щороку, а влада не тільки не хоче нам допомагати, а й не хоче нас знати. Тому пропоную створити постійно діючу групу з підприємців, щоб через неї влада знала про бізнес і його проблеми; регулярно проводити такі засідання, щоб окреслювати шляхи вирішення проблем, а також розробити програму пріоритетного розвитку міста. Якщо зробимо це, будемо на крок попереду від інших міст. А то нині влада і бізнес — вороги.
