Невже суддю засудять?

Не минуло й року з дня втечі Януковича, як у нової влади дійшли-таки руки до судової системи, яка слухняно обслуговувала інтереси колишньої влади і себе при цьому не забувала. Першою серед суддів Рівного опинилася Оксана Дудар, суддя Рівненського окружного адміністративного суду, яка позаторік незаконно скасовувала рішення місцевих рад, що підтримували революцію. Проти неї має бути відкрито кримінальне провадження.

Вже зараз очевидним є намагання прокурорсько-суддівської "мафії" не допустити покарання Оксани Дудар. Мовляв, рішення вона прийняла "під тиском" і судити слід не її, а тих, хто на неї "тиснув". І взагалі, чому саме Дудар, хіба лише вона ухвалювала заздалегідь неправосудні рішення? Насправді судити Оксану Дудар треба обов'язково. Судити відкрито і прозоро, щоб у ході суду ми дізналися, як саме працювала судова система часів Януковича і хто ще, окрім Оксани Дудар, має понести кримінальну відповідальність. Та чи відбудеться такий суд? Чи вдасться зламати "систему", яка вчергове спробує викрутитися і зберегти себе, клянучись у вірності новій владі та "ідеалам Майдану"? Чи вистачить новій владі принциповості та послідовності у встановленні законності та справедливого покарання винних? Такого у нас ще досі не було. І дуже хочеться вірити, що буде. Нардепи і громадськість вимагали звільнити суддю Дудар ще навесні минулого року. Але перевірку обласна прокуратура почала тільки після того, як у Києві відкрили кримінальні провадження проти тамтешніх суддів — Віктора Кицюка, Оксани Царевич та Сергія Вовка. Під час виступу у парламенті голови Верховного суду України нардеп Лозовий, наш земляк, запитав його, коли ж судитимуть рівненську суддю Оксану Дудар та суддів з інших регіонів, які під час революції виносили незаконні рішення. Пан Лозовий отримав відповідь, що суддів не зачеплять, доки Генпрокуратура не відкриє на них кримінальні провадження.

Як повідомляють у Рівненській обласній прокуратурі, усі матеріали щодо судді Дудар направлені до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції, яка створена при Генпрокуратурі. Якщо вона знайде у рішеннях Оксани Дудар про скасування ухвал місцевих рад, заборони мітингів під ОДА та УМВС кримінальне порушення, то обласна прокуратура внесе відомості до Єдиного реєстру досудових рішень. Пані Дудар — єдина суддя із Рівного, яку перевіряє прокуратура щодо незаконних рішень під час революції. Хоча насправді не лише вона виносила подібні постанови. Олександр Дехтярчук, народний депутат від Блоку Петра Порошенка "Солідарність": — Під час революції я, тоді — голова Дубенської райради, також стикнувся з незаконними рішеннями нашого окружного адміністративного суду. Суд скасував наше рішення про прапор ЄС на будівлі ради та про євроінтеграційний курс. Ми рішення оскаржили. Я знаю, що суддя не хотів ухвалювати постанову на нашу користь, його змусили. Я запитував у генпрокурора Віктора Шокіна щодо притягнення до відповідальності не лише тих, хто судив, а й тих, хто віддавав накази та, зокрема, змушував людей їхати на Антимайдан. Чекаю реакції Генпрокуратури, бо ж багато людей досі залишаються на посадах. Депутатська група "Рівненщина" у Верховній Раді надсилатиме до Генпрокуратури усі дані про антизаконні рішення суддів області, якщо нам надходитимуть скарги та докази. Адже відомо, що судили учасників революції близько 200 суддів у країні. Яка має бути відповідальність? Депутат не може судити, але я б зняв недоторканність з усіх суддів, і впевнений, що потрібна їхня переатестація. Андрій Лозовий, народний депутат від Радикально партії Олега Ляшка: — Нині ми бачимо абсолютно корумповану суддівську та прокурорську системи, які працюють за принципом "рука руку миє". Ні Оксана Дудар, ні інші судді, які виносили незаконні рішення, не понесли відповідальності. Для мене — справа честі, щоб їх не обрали суддями безстроково, щоб у них забрали суддівську мантію. Поступово ми до кожного доберемося. Будь-якими методами, навіть блокуванням трибуни, не допустимо, щоб Оксану Дудар призначили суддею безстроково. Бо такі судді, як вона, займалися відвертими політичними розправами на догоду режиму Януковича. Звісно, на суддів тиснули. Але коли ми судимо когось за замовне вбивство, то караємо не лише замовника, а й виконавця. Всі судді, які виносили рішення проти громадських активістів, отримували вказівки згори, проте це не знімає з них відповідальності. Вони порушили присягу судді. Оксана Дудар, суддя Рівненського окружного адміністративного суду: — Я розглядала дві справи щодо обмеження мирних зібрань громадян у Рівному. Громадськість стежить за перебігом люстрації у судовій владі, а оскільки ці справи були найбільш резонансними, то тільки я, вочевидь, і потрапила під критику. Поки що мене офіційно не повідомляли про будь-які порушені кримінальні провадження, повідомлення про підозру мені не вручали. Мої рішення про заборону мітингів під стінами ОДА та УМВС ґрунтувалися на доказах, які позивачі долучили до матеріалів справи. Жодних негативних наслідків мої рішення не мали. Мітинги відбувалися постійно на майдані Незалежності без жодних обмежень. Я вважала, що цього було цілком достатньо для висловлення громадянами своєї позиції. А тому прислухалася до позиції органів місцевого самоврядування. Та кількість учасників і той спосіб, у який організатори хотіли провести мітинги, перешкоджали б громадському порядку. В одному випадку організатори заявляли про тисячу учасників, в іншому — про 10 тисяч. Мітинги та майдани по всьому місту заважали б його функціонуванню. Взяти хоча б вулички Хвильового та Пушкіна, де розташоване УМВС. Там планували наметове містечко, звукопідсилюючу апаратуру і 10 тисяч учасників. А поруч — і навчальні корпуси РДГУ і НУВГП, і школа, і самі правоохоронні органи, яким би це заважало виконувати свої обов'язки. Жодного тиску на мене під час прийняття рішень не було. Я досі вважаю, що мої рішення були виважені і законні, прийняті на підставі оцінки доказів. Окрім того, мітингувальники завчасно не подали заявку про проведення мирних зібрань під ОДА та УМВС. Було неприємно, коли містом розклеїли листівки проти мене. Але я хочу сказати тим, хто організовував і організовує кампанії щодо моєї відставки: не вони мене призначали на цю посаду, не вони мене звільнятимуть. Мені цю посаду визначив Бог, і якщо буде Його воля — я з неї піду або, навпаки, залишуся. Я суддею стала у 35 років, нині маю 17 років стажу у судовій системі, пройшла службовий шлях із самого низу — від секретаря судового засідання. Потім була секретарем суду, помічником судді, керівником апарату, а тоді лише була призначена суддею. Мені посада не подарована і вона не куплена. Лише та обставина, що певні громадські організації вважають, що мені тут не місце, не спонукає мене писати заяву про відставку. Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала обрати мене суддею безстроково. Процедура обрання довготривала. Приймає остаточне рішення Верховна Рада. Я — суддя, а тому більше, ніж будь-який інший громадянин, повинна дотримуватися вимог закону. Якщо Генпрокуратура відкриє щодо мене кримінальне провадження, я отримаю підозру, буду захищатися у встановлений законом спосіб. Щодо звинувачень у бік суддів, які виносили рішення про ув'язнення євромайданівців, то потрібно розглядати кожну справу окремо. А зняття недоторканності з суддів — це смішно. Я не відчувала ніколи цієї недоторканності. Навіть враховуючи ситуацію, яка була зі мною після прийняття рішень про заборону мітингів, я ходила по вулиці сама, їздила у громадському транспорті. Не думаю, що хтось би мене захистив у критичній ситуації. На вулиці, зрештою, мене не перестрівали, але я чекала, що Сашко Білий може зайти у кабінет у будь-який момент.