Тридцять років стояло без ремонту приміщення на майдані Просвіти, 1, де знаходяться обласна рада та облдержадміністрація. Змінювалися за цей час тимчасові власники і розпорядники кабінетів, протиралися коридорні килимки, облітала штукатурка і гнили дерев’яні віконні рами. Якось за усіма клопотами про народ забувала влада про себе, і на ремонт головного адмінприміщення бракувало то часу, то грошей. І ось нарешті перший мільйон з державного бюджету надійшов, дім убрався в риштування, а будівельники взялися до роботи.
— Ремонт приміщення ніяк не пов’язаний з виборами, — зауважив голова обласної ради Роман Василишин. — І я б вам радив не робити з цього приводу якихось політичних спекуляцій. Хоча… все одно знайдеться хтось, хто цими спекуляціями займатиметься. За словами Василишина, з обласного бюджету не витратять жодної копійки на благородну справу опорядження фасаду місцевої влади. По-перше, це дорого — ввесь обсяг ремонтних робіт «тягне» на двадцять мільйонів. По-друге, навіщо витрачати «свої» кошти, коли гроші дають з державного бюджету? «Хитрий» Василишин подбав ще й про те, щоб ремонт проводили місцеві фірми та ще й з місцевих матеріалів, таким чином підтримуючи власного товаровиробника. Раніше в запалі боротьби за енергозбереження голова облдержадміністрації Микола Сорока заявив, що вікна в головному адміністративному приміщенні Рівенщини замінять на пластикові. Вони, ті пластикові вікна, мовляв, і красивіші, і тепло краще зберігають. Але тепер, при виборі матеріалу віконних рам, з яких обласні чиновники дивитимуться на світ навколишній, вирішили керуватися іншими міркуваннями — патріотично-економічними. — Ми виявили, що складові пластикових вікон виробляються здебільшого за кордоном, і для того, щоб гроші залишилися в області, а ремонт здешевити, повернулися до варіанту віконних рам з деревини, — розповів Роман Василишин. — Тим більше, що у Смизі роблять хороші дерев’яні вікна. Знову ж таки, даємо замовлення нашим підприємствам і всі податки залишаємо в себе, в області. Поки що чиновництво, яке ще не пішло у відпустку, терпляче переносить тимчасові незручності ремонту, основними з яких є грюкіт будівельників. Самі ж робітники мають нагоду побачити владу «зсередини» і помилуватися працелюбністю мешканців адміністративного будинку, які ні на хвилину не припиняють своєї роботи.
