Майже 1800 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, проживає в Рівненській області. Більшість із них виховуються в прийомних сім’ях. В інших шанси повернутися у свою сім’ю чи бути усиновленими доволі малі. Коли їм виповнюється 18 років, з інтернатного закладу чи дитбудинку сімейного типу їм доводиться йти. І вступати до навчальних закладів, шукати роботу та житло вони змушені самостійно, без сторонньої допомоги. Про ці та інші проблеми безбатченків кореспонденту «РВ» розповіли в обласній службі у справах дітей.
Хочуть усиновлювати маленьких та здорових Зменшилася кількість усиновлених дітей цього року. Якщо за дев’ять місяців минулого року всиновили 30 дітей, то за відповідний період цього — 22. — Зменшилася кількість маленьких здорових дітей віком до 5 років, взятих на облік, — пояснює начальник обласної служби у справах дітей Віктор Марчук. — Якщо таку дитину ставлять на облік, то усиновлюють протягом першого місяця, причому на рівні району. А ось старших та маленьких, але з фізичними вадами дітей усиновлюють дуже рідко і переважно з-за кордону. Адже дитина середнього і старшого віку — це вже фактично сформована особистість, часто з проблемної сім’ї. Сім’ї, які хочуть всиновити дитину, хочуть виховувати її, а не перевиховувати.
Дітей відбирають у батьків, які п’ють Основні причини, чому мешканців Рівненщини позбавляють батьківських прав, — зловживання спиртними напоями. — В таких сім’ях і брудно, і голодно, і холодно, — каже Віктор Марчук. - Проте ми клопочемо про позбавлення батьківських прав, якщо є пряма загроза життю і здоров’ю дитини. Бо бувають різні випадки. Наприклад, у Здолбунівському районі я особисто відвідував проблемну багатодітну сім’ю. В їхньому помешканні було трохи прибрано, їжа приготовлена, мама не була в стані сильного алкогольного сп’яніння. Проте все ж будинок був у неналежному стані — завалювалися веранда і льох, що становило загрозу життю її шести дітей віком від 2 до 15 років. Маму було попереджено, що в разі невиконання нею батьківських обов’язків її позбавлять батьківських прав. На жаль, її таки позбавили опіки над старшими дітьми, проте це змусило її задуматися над своєю поведінкою, і ми маємо надію, що ситуація зміниться на краще. Тримаємо це питання на контролі. Щодо батька, то, скоріше за все, його таки позбавлять батьківських прав, тому що він систематично вживає алкоголь і не приносить у сім’ю грошей. Наразі його справа перебуває в суді. Для того, щоб у подібних сім’ях знову налагодилися нормальні сімейні стосунки, потрібна допомога й сторонніх людей, зазначає п. Марчук: — Адже людина кидає пити і відразу стикається з усіма проблемами водночас, через що може знову почати зловживати спиртним. У випадку з багатодітною сім’єю із Здолбунова ми попросили сільську раду допомогти цій жінці з роботою та ремонтом веранди і льоху. Можливо, вона побачить, що їй допомагають, що вона не одна, і справді зміниться.
Про безпритульних просять повідомляти На обліку обласної служби у справах дітей сьогодні перебуває 711 дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. — З них 77 — діти, які зазнали фізичного чи сексуального насильства; 36 — діти, які систематично втікають з дому; всі інші — діти, батьки яких ухиляються від виконання своїх обов’язків, — каже Віктор Марчук. — По кожній дитині ми працюємо в індивідуальному порядку — як з нею, так і з її батьками. Кількість таких дітей в основному не зростає, проте служба у справах дітей не може стовідсотково охопити наглядом усі сім’ї. Тобто цілком можливо, що в селах є сім’ї, де є проблеми з фізичним насильством над дітьми чи неналежним доглядом за ними, а ми про це не знаємо. Тому просимо людей не бути байдужими. Якщо ви знаєте, наприклад, що ваш сусід, коли вип’є, систематично б’є свою дитину, або побачили безпритульну дитину, обов’язково повідомляйте про це службу у справах дітей. Тому що в основному про такі випадки нас інформують у школах або сільських радах.
Сироти за живих батьків пільг не мають Окрім дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування, в інтернатах виховуються й такі, батьки в яких є, але не мають матеріальної змоги про них піклуватись. Чим довше вони там знаходяться, тим більш непристосованими до життя стають. — Таких дітей небагато, проте деякі з них навчаються в інтернатному закладі 8-9 років! Це неприпустимо, — обурюється Віктор Марчук. — Тобто якщо батьки віддали дитину до інтернату, бо з тих чи інших причин не можуть піклуватися про неї, то це має бути тимчасово і вони повинні зробити все, щоб дитина знову виховувалась в їхній сім’ї. А якщо вони тривалий час не змінюють своєї ситуації і не займаються вихованням дітей, при тому, що можуть часто відвідувати дитину, то треба такі випадки аналізувати і вживати відповідні заходи. Адже така дитина, коли стає повнолітньою, не маючи статусу сироти, не має ні пільг при вступі до навчального закладу, ні при забезпеченні житлом, ні будь-яких інших. Ситуацію ускладнює ще й те, що інтернати агітують батьків проблемних і малозабезпечених сімей віддавати своїх дітей до їхнього закладу, тому що це покращує показники наповнюваності інтернату, що, в свою чергу, впливає на його фінансування.
