Микола Оверчук загинув 30 жовтня.
Радивилівська громада зустріла на колінах жалобний кортеж з тілом полеглого воїна, дорогу додому Героя встеляли живими квітами.
Люди вийшли на вулиці, щоб утворити живий ланцюг за маршрутом в с.Опарипси, до місця проживання сім'ї Героя.
Микола Оверчук - 1982 року народження. Він був випускником міської тоді ще другої школи (сьогодні Радивилівський ліцей №2 ім. П.Г.Стрижака), виховувався у багатодітній родині, був серед п’ятьох дітей найстаршим сином у батьків. Молодший брат полеглого Героя сьогодні також зі зброєю в руках захищає територіальну цілісність України на фронті.
Похорону Миколи Оверчука відбувся сьогодні, на останнє прощання з полеглим Захисником прийшли односельці, друзі, знайомі, однокласники, представники влади територіальної громади, територіального центру комплектування Другий вiддiл Дубенського РТЦК та СП , бійці роти охорони.
Заупокійне відспівування проходило у Свято - Соборо-Богородичній церкві в с.Опарипси.
З усіма військовими почестями Героя хоронили в рідному селі Опарипси. Рідним Героя на цвинтарі було вручено Державний прапор України, що ним була вкрита домовина воїна, і під яким він боровся за Перемогу.
- Микола Оверчук віддав своє життя за незалежність і територіальну цілісність.
Завдяки таким Героям, як він, Україна є і буде! У цей надзвичайно важкий час ми низько схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя. Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати. Кожен загиблий воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас, - кажуть односельці Миколи Оверчука.
