47-річний Роман із Рівненщини поєднав у своїй службі досвід міжнародної миротворчої місії та захист України від російського вторгнення. У 2019 році він виконував завдання у складі українського контингенту Місії ООН у Демократичній Республіці Конго, а з 2022-го проходить службу в 23 інженерно-позиційному полку на посаді головного сержанта.
Служба в Африці: постійна готовність і тропічні випробування
Майже 11 місяців військовослужбовець перебував у складі 18-го окремого вертолітного загону Збройних Сил України на посаді начальника електростанції. Базувався він у місті Калеміє, де українські миротворці працювали в умовах, наближених до бойових.
«Особовий склад перебував у постійній готовності 24 години на добу, сім днів на тиждень. Ми завжди страхували один одного. Про вихідні можна було лише мріяти. Окрім виконання основних завдань, несли службу в нарядах, охороняли табір та виконували оперативні завдання», — пригадує Роман.
Африканський континент мав свої особливості. У період місцевої зими, яка триває з червня по серпень, температура знижувалася з 35 до 20 градусів тепла, а сезон дощів приносив затяжні зливи.
Малярія — небезпека, яка чатувала на кожному кроці
Окремою загрозою була малярія. Попри щоденний прийом профілактичних препаратів, уникнути хвороби вдавалося не всім.
«За час нашої ротації майже третина військовослужбовців захворіли на малярію», — розповідає сержант.
Діти, голодні оченята та «мзунгу»
Особливе місце в спогадах миротворця займають місцеві жителі, насамперед діти. Вони щодня приходили до табору та з цікавістю спостерігали за українськими військовими.
«Спочатку вони здалеку вигукували “мзунгу”, а вже за тиждень-два підходили ближче. На мові суахілі це означає “людина без шкіри” — так місцеві називають білих людей», — усміхається Роман.
Та найбільше закарбувалася в пам’яті інша картина. «По дорозі до аеропорту діти бігли за автомобілями й просили: “чоп, чоп” — поїсти. Я завжди пам’ятатиму ці дитячі, голодні оченята. Це дуже важко», — говорить військовий.
Щоденна робота та бойові нагороди
У складі миротворчого контингенту Роман відповідав за безперебійне електропостачання табору, контроль роботи генераторів та забезпечення їх паливом.
За сумлінне виконання військового обов’язку та високий професіоналізм майстер-сержант був нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «Воїн-миротворець» та медаллю ООН «In the Service of Peace».
«Медаль за участь у Місії ООН — це насамперед пам’ять про перебування в Демократичній Республіці Конго, про людей, яких зустрів, і про службу, яку ми виконували далеко від Батьківщини», — підсумовує військовослужбовець.
Приклад професіоналізму та відданості
Історія Романа — це приклад професіоналізму, відповідальності та відданості військовому обов’язку. Досвід українських миротворців і сьогодні залишається важливою складовою міжнародного авторитету України та свідченням високого рівня підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.
