Ви відразу ж запитаєте, чому такий жорсткий заголовок аналітичної статті? Тому для початку коротка інформація. Хоспіс — це медичний заклад, в якому перебувають важко хворі і старші люди з прогнозованим летальним наслідком.
Вже більш як півроку минуло, коли в березні 2016-го депутати облради Михайло Кириллов і Богдан Файфура провернули авантюру і зняли голову Рівненської облради. В результаті цього в області панує тотальне безвладдя, а голови обласної ради так і немає. Аналогічна історія була у 2007-2008 роках, коли через тяжку хворобу не зміг виконувати обов’язки міського голови Віктор Чайка. Ситуація взагалі ускладнилась, коли ця світла людина передчасно покинула наш світ. Адже завжди знайдеться декілька корисливих людей у владі і скористається тим, що немає посадовця, котрий несе персональну відповідальність за спільне майно громади. Тоді, у 2007-2008 рр., цинічне оточення міського голови разом із “помаранчевими” депутатами від “Нашої України”, “Батьківщини” та інших “патріотичних” партій вчинило найбільший “дерибан” майна громади в новітній історії міста Рівне. Припускаю, що й ці два обласні депутати, котрі проштовхували рішення в облраді по суті про колективну безвідповідальність, прагнули посіяти смуту і в цьому хаосі отримати подарунки у вигляді комунального майна. ЗМІ неодноразово писали про те, що Валентині Семенчук (дружині депутата обласної ради від "Конкретних справ" Богдана Файфури), Оксані Орос (дружині Олексія Ороса, колишнього радника на той час голови облради Михайла Кириллова, а нині — помічника-консультанта нардепа від "Народного фронту") і Людмилі Собченко (дружині нардепа Владислава Севрюкова), за підтримки колишнього голови Рівненської облради, а нині депутата від БПП, голови комісії з економічних питань та комунальної власності Михайла Кириллова, буде передано майно низки комунальних об'єктів, котрі перебувають у власності обласної громади, для встановлення котелень на торфі на території міста Рівного. За ці півроку всі об’єкти, в яких були зацікавлені ці два депутати зі схильність до схем, уже передано, і всі питання залагоджено з керівниками комунальних структур. Громада області за цих півроку отримала натомість постійні скандали і бійки на сесіях облради, інформацію про котрі інтенсивно поширювали через телевізійні канали Російської Федерації по всьому світу. Для повноти сюжетів до масових розбірок в приміщенні облради залучались так звані громадські активісти, різноманітні діячі, які використовують “в темну” учасників АТО і навіть добровільні загони сприяння правоохоронним органам, котрі, між іншим, фінансуються з бюджетів громад області. Продюсери пропагандистських телеканалів Путіна лише потирали руки від постійного протистояння у представницькому органі. Однак це не перша дестабілізація на користь Росії, котра виходить із кабінетів облради. Згадайте історію кінця зими-весни 2014 року, – здавалось би, типові випадки, коли революціонери давали настанови прокурорам і депутатам, нетипово ставали доступними для російських ЗМІ. А все тому, що радники тодішнього голови облради інтенсивно завозили журналістів на ці дійства. Між іншим, до однієї спецоперації з поширенням відео з одним нетямущим прокурором залучили також тодішнього “регіоналівського” керівника УМВС Дмитра Лазарєва, який до того ж, доводився ріднею одному з адептів “Руской весни” Михайлу Добкіну. СБУ навіть порушила кримінальне провадження за фактом того, як ці відеокадри потрапили до країни агресора за статтею 111 ККУ “Державна зрада”. Проте, чи допитали наші доблесні спецслужби причетних радників, питання риторичне… На мою думку, найбільшим інтриганом в облраді був, є і залишається екс-голова облради Михайло Кириллов. Він очолив обласну раду під час завершального етапу Революції 2014 року завдяки домовленості з “регіоналами”. Тоді Василь Берташ разом із Юрієм Кічатим домовились повторно поставити на голосування всупереч регламенту (основний документ роботи облради) кандидатуру Михайла Кириллова. За це, вже після втечі Януковича, перейнявшись сумною участю місцевих регіоналів, у зв’язку з втратою ними посад, Михайло Кириллов обдарував їх сотнями тисяч “вихідної допомоги” при звільненні. Потім разом із депутатами облради вирішив преміювати бізнес регіоналів у понад 70 млн. гривень лише у 2014 році. Ці всі гроші передано регіоналівським структурам без аудиту нової влади. Такий розвиток подій відбувався в час хронічного недофінансування місцевого батальйону “Горинь”, коли всі військові купували елементарні засоби захисту і форму за власний кошт. Крім того, цей екс-голова облради так і не відмовився від слів свого прямого наставника Михайла Кириллова-старшого про те, що Путін не тільки повинен захистити російськомовних, а й розібратися з українцями (“бандерівцями”) у Західній Україні. Кириллов також, надихнувшись ідеями революції гідності, сприяв збереженню на посадах ключових корупціонерів і посадовців комунальних структур області. Припускаю, що за цей статус-кво йому гарно віддячили. Як досвідчений політичний кон’юнктурник, Михайло Кириллов використовував свою набуту властивість політичної мімікрії. Він так хотів дорватись до влади, що змінив “Народний фронт” на партію ВО “Батьківщина”, і, в результаті цієї маніпуляції, ще й вскочив в загальний вагон БПП “Солідарність”. Більше того, Кириллов так хотів догодити київським начальникам, що, незважаючи на посаду голови облради, відкрито агітував за обрання президента в першому турі. Припускаю, що восени ця його витівка йому гарно відгукнеться зі сторони “люб'язних” громадян. Ще один автор дестабілізації - Богдан Файфура, очолює фракцію “Конкретних справ”. Тісний соратник Михайла Кириллова, котрий пройшов із ним “Батьківщину”, “Народний фронт” і розродився своїм талантом у Партії конкретних справ. І хоча він не набрав достатньої кількості голосів, щоб стати депутатом, маючи весь необхідний спектр навичок подолання перешкод на шляху до мандату, дістався до заповітного крісла в обласній раді. Нічого, що зникло зі списків декілька його однопартійців, котрі набрали більший відсоток, головне – це результат. Учасник розподілу всіх бюджетних коштів за всіх влад, Богдан Файфура останнім часом почав виявляти неабияку зацікавленість комунальними закладами в Рівному. Схема проста: заклади охорони здоров’я, освіти завдяки його котельням мають продукувати наднормову кількість диму, що стане причиною різних захворювань як новонароджених, так і всіх жителів нашого міста. Відповідальність за страшні наслідки такої діяльності лягає на плечі Кириллова, Файфури та інших депутатів, котрі в темі і в долі. Зрозуміло, що це все робиться, щоб потім продати цей бізнес на опаленні іншим підприємцям, під виглядом ліквідного, хоча запитань до цієї сфери буде ще вдосталь, як і акцій прямої дії мешканців Рівного. Нам важливо зараз не допустити задимлення міста і підвищення тарифів за опалення, через таку діяльність господарників облради. Складається враження, що почуття всевибраності депутатів, нібито вони послані небесами на грішну землю Рівненської області, повністю отруює мозок власникам мандатів. Низький культурний та освітній рівень, повна колективна безвідповідальність, зневага до своїх виборців – це все кинуло звичайних громадян на рівень безвиході й тотальної бідності. Далі вивозиться ліс, триває нелегальний видобуток бурштину, кримінальні клани керують обласними “общаками” в бізнесі та держбюджеті. Це вже навіть буденні характеристики життя області. Депутати далі працюють лише у своїх інтересах і в інтересах ще 200 людей, котрі причетні до їхнього бізнесу та їхніх схем. Навіть немає бажання займатися критиканством цього хоспісу. Лише аналіз підказує, що ліквідація цієї брехливої системи – єдиний вихід, бо серед них невинних немає.
