Операція «Евакуація»

Майже тисяча мешканців райцентру Березне змушені були залишити напризволяще свої хати під загрозою можливого вибуху боєприпасів на подвір’ї  їхнього сусіда. Евакуації ніхто не опирався, адже напередодні постраждав власник цього арсеналу — 42-річний Володимир Усач. Після вибуху мінометної міни він залишився без руки і з пораненими ногами. Оскільки на подвір’ї Володимира виявили понад 400 боєприпасів, то у разі вибуху осколків вистачило б і на сусідів.

Володимира Усача госпіталізували в реанімацію Березнівської ЦРЛ у понеділок близько 16-ї години без лівої кисті, з осколочними ранами ніг та у стані травматичного шоку. Лікарі оперували чоловіка понад три години, попередньо повідомивши про пригоду в міліцію та МНС. Відтак до Березного на вулицю Грушевського, 69 виїхала слідчо-оперативна група. І недарма, її там очікував справжній арсенал. В гаражі еменесники та міліціонери виявили 29 артилерійських бронебійних снарядів калібру 45 міліметрів та 27 підривників до них, які одразу класифікували як надзвичайно небезпечні. А коли почали оглядати інші господарські будівлі, рахунок боєприпасів перевалив за сотні. Разом з тим, зважаючи на службову інструкцію про заборону огляду небезпечних предметів у темну пору доби, справу припинили до ранку. Окрім найближчих сусідів сімейства Усачів, решта мешканців Березного спали спокійно, навіть не підозрюючи про небезпеку поряд. Про евакуацію заговорили вголос тільки ближче до обіду. Але й тоді місто продовжувало жити звичним життям — працювала автостанція, магазини, установи, дитсадки та школи. На вулицях не бракувало транспорту і перехожих. Про надзвичайну пригоду свідчили тільки загороджувальні блок-пости з міліції та МНС навколо вул.Грушевського та прилеглих до неї вулиць, а також скупчення легковиків перед будівлею райдержадміністрації. Саме тут вже котру годину засідав спеціально створений оперативний штаб. Ігор Михальчук, заступник начальника обласного управління МНС, підполковник служби цивільного захисту: — З восьмої ранку почала засідати районна комісія з питань НС та ТЕБ. Прийняли рішення щодо тимчасового відселення мешканців, які проживають навколо виявленого арсеналу в радіусі 800 метрів, тобто на відстані, куди можуть долетіти осколки тих снарядів. Покинути свої оселі довелося 833 березнівчанам, їхня кількість була б у кілька разів більшою, але діти в цей час були у школах, а частина людей — на роботі. Відселення було обо­в’яз­ко­вим. Втім, після того як по вулицях пустили авто з гучномовцями та пройшлися по всіх хатах і повідомили людям про те, чому відбувається відселення і що їм загрожує, вони самі з розумінням поставилися до ситуації і квапилися якомога скоріше покинути свої помешкання. Нікого силоміць виводити з оселі не довелося. Також у школи та дитсадки дали вказівку дітей додому поки не відпускати, тільки батьки зможуть їх забрати, і то або тоді, коли небезпека мине, або ж коли забиратимуть їх до рідних та близьких чи на евакопункти. Всі боєприпаси будуть вивезені за місто та знешкоджені в одному із двох спеціально відведених для цього місцях в районі. Всі вони не часів війни, а, так би мовити, вже пізніші, «радянські». Де той чоловік їх назбирав і протягом якого часу — це вже питання до міліції. До цього подібну евакуацію, навіть суттєво масштабнішу, нам довелося проводити у жовтні в Сарнах. Адже там для того, щоб знешкодити 250-кілограмову авіабомбу, виявлену в місті, довелося евакуйовувати більше тисячі мешканців, дитсадки, школи, установи, і головна складність — зупиняти рух потягів по станції Сарни. Іван Мельник, голова Березнівської РДА: — Близько двох десятків хворих громадян госпіталізували в лікарню, а решта — хто до родичів подався, хто до знайомих, а для всіх інших ми відкрили два, обладнані всім необхідним, евакуаційних пункти — у Березнівському лісовому коледжі та Березнівському ВПУ-4. Там є де людям пересидіти в теплі, на місці меддопомога та харчування, а коли ж евакуація затягнеться, то організуємо для них і місця у гуртожитках, щоб у нормальних умовах змогли переночувати.

	Під час «евакуації» в актовій залі лісового коледжу

Щоправда, на евакуаційних пунктах людей майже не було. Так, в актовій залі лісового коледжу сиділо по кутках з десяток пенсіонерів. Вони дивилися на встановлену у центрі новорічну ялинку, впівголоса обговорювали дії влади та думали про своє. Їхні нарікання та переживання зводились в основному до такого. Ця ялинка — це що, натяк, що нам тут Новий рік і Різдво зустрічати? Ще вчора той вибух стався, а чому тільки сьогодні перед обідом нас почали виганяти з осель? Кажуть, що не мають права затемна працювати, та ж там ще звечора такий ліхтар встановили, що не лише на подвір’ї Усачів, але й по сусідству цілу ніч було видно як вдень. Не знаєте часом, що там з Володимиром, чи сильно його скалічило? Нормальний же начебто чоловік, віруючий, квітами підторговував, різне залізяччя на брухт збирав. Але де ж він стільки снарядів взяв? Може, це з тих, що кілька років тому знешкоджували на території розташованого за 15 кілометрів військового полігона? А насправді тільки записали, що підірвали, а так скинули в якусь яму, присипали землею і все… На пункті, що в училищі, де на швачок і закрійників вчать, телевізор поставили і люди можуть дізнаватися про те, що відбувається у Березному з новин на центральних каналах. А ми тут сидимо й нічого не знаємо, ніхто нам не каже, що там з тими снарядами, вивезли їх вже чи ні, скільки нам тут ще сидіти? Голодні сидимо, бо в коридорі буфет є, але там все за гроші. Чи не пообкрадають наші хати за цей час, чи не повиносять злодюги все нажите, бо все ж залишили. За тих 5-10 хвилин, що нам дали, щоб зібратися, тільки документи й встигли взяти. Де зараз діти наші та онуки, бо, як повідомили, з дитсадків та шкіл їх не відпускатимуть, можна буде забрати тільки під розписку, але куди забирати, на ці крісла? Найгірше ж з господарством, коти, собаки, кури, качки та поросята негодовані, корова недоєна. Якщо до вечора ця евакуація не закінчиться, то треба буде якось потайки до своїх осель пробиратися. Однак обходити за темноти блок-пости їм не довелося. Як повідомив о пів на шосту вечора міський голова Березного Олександр Пилипака, рятувальники спрацювали оперативно, за кілька годин вивезли майже півтисячі боєприпасів за межі міста і дозволили березнівцям повертатися до своїх будинків. — Небезпека минула, і це головне, — не приховував радості Олександр Пилипака. — Служби продовжуватимуть свою роботу. Сапери МНС готуватимуть вивезені боєприпаси до знешкодження, а міліція з’ясовуватиме, де ж їх все-таки березнівець взяв, звісно, якщо його стан покращиться і він зможе говорити. Тим часом офіційно оприлюднили таку інформацію. За повідомленням прес-служби обласного управління МНС, у Березному було тимчасово відселено 833 мешканців з 523 будинків на 16 вулицях. А з господарства на вулиці Грушевського, 69 було загалом вивезено у безпечне місце за межі Березного 431 вибухонебезпечний предмет. А саме артилерійські снаряди калібру від 45 до 125 мм, 34 гранати до гранатомета і одну мінометну міну. Роботи зі знешкодження цих боєприпасів вже розпочато. Міліція ж повідомила, що за цим фактом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Проте потерпілий, який став і підозрюваним, де взяв і навіщо зберігав снаряди — пояснювати поки відмовляється. Також правоохоронці повідомляють, що у сім’ї підозрюваного виховується п’ять малолітніх дітей.