Те, як виглядатиме центральна площа нашого міста, вирішує сьогодні приватний підприємець Павло Юсюк. Не тому, що він є визнаним фахівцем із архітектури і містобудування. Не тому, що йому доручила це зробити міська громада. А тому, що він придбав колись занедбаний барак у центрі Рівного. Останній витвір фантазії Павла Юсюка — асиметричний будинок у стилі "костопільського класицизму", який нависає над магазином із тимчасових фанерних конструкцій на розі вулиць Соборної та 16 Липня. Власник цього задуму вважає, що це красиво. Як виявилося — на це немає ради. Навіть якщо Павло Юсюк чи хтось до нього подібний забажає звести у центрі дім у вигляді, наприклад, унітазу, ніхто йому не може у цьому перешкодити.
Те, як виглядатиме центральна площа нашого міста, вирішує сьогодні приватний підприємець Павло Юсюк. Не тому, що він є визнаним фахівцем із архітектури і містобудування. Не тому, що йому доручила це зробити міська громада. А тому, що він придбав колись занедбаний барак у центрі Рівного. Останній витвір фантазії Павла Юсюка — асиметричний будинок у стилі "костопільського класицизму", який нависає над магазином із тимчасових фанерних конструкцій на розі вулиць Соборної та 16 Липня. Власник цього задуму вважає, що це красиво. Як виявилося — на це немає ради. Навіть якщо Павло Юсюк чи хтось до нього подібний забажає звести у центрі дім у вигляді, наприклад, унітазу, ніхто йому не може у цьому перешкодити. Нам усім залишається сподіватися на здоровий глузд спритного підприємця, який, треба думати, не ворог своєму рідному місту і не збудує найближчим часом на своїй ділянці нічого "красивого".
Микола НЕСЕНЮК.
Приватному підприємцю Павлові Юсюку належить також магазин "Сезам", кафе-бар "Блюз" та сусідній старий двоповерховий будинок — усе це на тій же вулиці 16 Липня. Якщо землю під "Сезамом" та "Блюзом" підприємець орендує в міськради, то земля під житловими будинками вже давно належить йому. Зокрема, у 2001 році міська рада виділила у постійне користування пану Юсюку земельну ділянку площею 689 м2 на вулиці 16 Липня,7, а у 2007 році — 995 м2 на 16 Липня, 15. Тож виходить, що Павлові Юсюку належить більше 15 соток землі у центрі міста.
Коментарі
Павло Юсюк: — Ще у 1989 році я придбав старий одноповерховий будинок на вулиці 16 Липня, 7. Його навіть стелою міська рада затулила, аби з дороги не було видно той жахливий вигляд. Історичної цінності він не мав — звичайна халупа. Я намагався її латати, але потім збагнув, що легше на основі фундаменту і стін зробити щось нове. Тож у 2000 році була перша реконструкція будівлі. Але згодом я побачив, що будинок не вписується в архітектурний ансамбль центру, хотілося зробити щось в старому стилі. Ідея того, як має виглядати будинок, належала мені — надихнув будинок-стіна в Одесі. А вже архітектор Артем Климчук, який проектував також і "Блюз", втілив ідею в реальність, розробивши дизайн будинку-стіни. Зрештою, ділянка біля будинку — специфічного розміру, на ній будівля іншої форми і не помістилася б, а руйнувати "Сезам" мені не хотілося. Фактично я реконструював будинок, додавши два поверхи. Дуже поспішав, аби у центрі міста не стояла недобудована та некрасива споруда. Будинок завершений, але всередині ще порожньо. Хочу, аби це був мій власний дім, проте поки що переїжджати туди не будемо у зв'язку з важким фінансовим становищем. Хоча, можливо, за кілька років щось зміниться, і ми змінимо цільове призначення будинку. Головне, що зовні його закінчили. Зараз їду по Соборній, дивлюся — ніби непогано вийшло. Архітектурний ансамбль центру будинок не псує, цього я найбільше боявся. Тепер планую взятися за будинок на 16 Липня, 15. Теж хочу зробити так, аби він архітектурно був схожий на старі будинки.
Михайло Вівсяник, заступник начальника управління містобудування та архітектури Рівного:
— За містобудівними умовами Павло Юсюк до нас звернувся минулої весни, у березні інспекція ДАБК прийняла будинок на вулиці 16 Липня, 7 в експлуатацію, порушень інспектори не знайшли. Коли до нас приходять забудовники, вони приносять приблизні ескізи того, що хочуть будувати. Ми видаємо їм містобудівні умови та надаємо дозвіл на початок робіт, проте впливати чи контролювати будівництво ми не можемо — від нас ці повноваження забрали кілька років тому. Маємо лише право вимагати дотримуватися вимог зонування. Бо ж, наприклад, у центральній частині міста у нас місцями є визначені І та ІІ категорії зон регулювання забудови. У першій не можна зводити будинки, вищі за 12 метрів, у другій — вищі за 18 метрів, аби не псувати архітектурний ансамбль. Ділянка на 16 Липня,7 не входить у жодну з цих категорій. Зрештою, як свідчить практика, вимоги легко можна оминути. Так, "Manhattan" побудували у зоні другої категорії, проте його висота значно більша за 18 метрів. Забудовник оминув нас і взяв дозвіл у Києві, підписалися під згодою і місцеві архітектори.
У 2008 році ми розробили карту зонування Рівного, тобто поділили місто на певні зони: житлові, ділові, промислові і т.д. Центральна частина Рівного підпадає під зону Д1, тобто суто ділову. Проте будинки та землі там роздавали ще у 80-90-х роках під житлове будівництво, і змінити цільове призначення їх ми не можемо, тому, наприклад, і надали згоду на реконструкцію житлового будинку на вулиці 16 Липня, 7. До речі, в Україні законодавчо не врегульовано, що власник має узгоджувати з кимось зовнішній вигляд свого будинку. Навіть якби у Рівному була розроблена архітектурна концепція міста, змусити власників земельних ділянок та будинків її дотримуватися юридично не було б змоги. Якщо у людини є усі потрібні документи, відмовити у дозволі на будівництво ми не маємо права. У нас є містобудівна рада, яка періодично розглядає запропоновані проекти будівництва, особливо ті, які стосуються центру. Але її рішення — рекомендаційні. Вже давно йдеться про те, щоб розробити архітектурну концепцію принаймні центральної частини Рівного. Але грошей немає. Тож ми поки що з "водником" домовляємося, аби принаймні студенти працювали над розробкою у своїх курсових та дипломних роботах.
Андрій Філін, заступник міського голови Рівного, голова містобудівної ради:
— Була ідея розробити архітектурну концепцію ділянки від Покровського собору до пивзаводу. Але 250 тисяч гривень на проект міські депутати не виділили. Та якби й виділили, впливу на забудовників та власників будинків юридично ми не мали б. Хіба що пальчиком пригрозити можемо. Усе на власний розсуд вирішують сертифіковані архітектори чи проектні організації, які розробляють вигляд будівлі. Потрібно змінити законодавство.
Володимир Хомко, міський голова Рівного:
— У нас є генеральний план міста. Що ж стосується центру, то він практично сформований, хоч і дуже слабко. Але вже який є. Місця для будівництва нових будинків там немає. Єдине, над чим можна працювати — вулиця 16 Липня. Хотілося б зберегти її архітектурний ансамбль. Але поки місту не повернуть можливість контролювати дії забудовників, нічого не вийде. Нині кожен будує, як хоче. Якщо все-таки розроблять законопроект, який закріпить за управліннями містобудування право контролювати процес будівництва, і Верховна Рада за нього проголосує, тоді ми зможемо впливати на архітектуру Рівного. І не я особисто вирішуватиму, що будувати, а рада кваліфікованих архітекторів. До речі, ідея збудувати у центральній частині новітній квартал "Міленіум Плаза" — це фантазія. Аби її втілити, потрібні мільярди гривень, які в найближчі роки ніхто не знайде.
Я виріс на вулиці Тихій і добре пам'ятаю, що було на місці будинку Павла Юсюка: там стояли бараки, в одному з яких жила моя однокласниця. Але нерухомість Павло Юсюк придбав, мабуть, більше 20 років тому. Я тоді ще, певне, й майстром на водоканалі не працював. Тепер це приватна власність, тож підприємець має право сам вирішувати, який вигляд буде в будівлі. Зрештою, будинок на 16 Липня,7, я б сказав, не найгірший з тих, які будують у Рівному. Наприклад, досі невідомо, що зводять на вулиці Тихій,4 — власник замість чотирьох поверхів, на які є дозвіл, будує шість, бо виграв у нас усі суди. Будинок порушуватиме ансамбль збережених старих будиночків на цій вулиці. Хоча на 16 Липня, як на мене, є й жахливі будинки. Наприклад, будівля, де нині "Діпромісто" та управління охорони здоров'я — хіба може бути гірше? Хтось же дозволив таке будувати.
