До численних скарг на роботу різних установ і відомств не звикати. А все тому, що для вирішення багатьох життєво важливих питань, зокрема оформлення реєстрації, субсидії й різних грошових допомог, пенсії тощо громадянам доводиться запасатися різноманітними довідками та раз у раз оббивати пороги чиновницьких кабінетів. Нерідко стикаються відвідувачі з байдужістю чиновників, зволіканням з вирішення питання, неуважністю і навіть грубістю. Яскравою ілюстрацією цьому є випадок, який нещодавно трапився з Людмилою А., яка мешкає на вул. С. Бандери у Рівному.
Розповідає пані Людмила: — Це сталося у минулий четвер. Вже вкотре я завітала у Пенсійний фонд з одним — моя 77-річна паралізована мати отримали новий паспорт, тому необхідно переоформити її пенсійне свідоцтво. Але, як з’ясувалося, я знову прогадала, оскільки прийшла у неприйомний день і не запаслася якоюсь там довідкою. Отож почалося. Інспектор: «Чого ви прийшли? Багато роботи, а ви відволікаєте...». Жбурнула мені документи та й вийшла з кабінету. Я ж присіла на стілець і стала чекати, думаю: повернеться, то, може, хоча б скаже, коли мені краще прийти і які ще довідки треба принести. При цьому не стрималася та впівголоса зауважила, мовляв, чого вона так знервована, для чого документи жбурляє. На ці слова й інша інспектор схопилася: «Ходите тут і всім заважаєте». Сказала і також вибігла з кабінету. Я подумала, що за моїм інспектором, але як би не так! Жінка повернулася у супроводі молодика в уніформі. Він одразу ж до мене, схопив за руку та наказав: «Виходьте швидко з кабінету!». Я йому: почекайте, тож не до вас прийшла. А він мене й за другу руху схопив, смикнув зі стільця так, що гудзики на блузці повідривалися, і кричить: «Була б ти мужиком, я б з тобою ще не так поговорив, вбив би на місці». Тут я і не стрималася, схопила з підлоги чайник, стою з ним і вся тремчу. Тривало так не більше миті. Охоронець треновано вибив з моїх рук чайник і волоком — у сусідній кабінет. При цьому так мене термосив, що з мене туфлі позлітали, а з нього — гумова палиця. Ось так він і витурив мене. Прощати своїм кривдникам з управління Пенсійного фонду пані Людмила й не думає. Вона звернулася з заявою у міськвідділ міліції та в судово-медичну експертизу з прводу отримання тілесних ушкоджень. Далі ж планує шукати захисту в суді чи прокуратурі. Тим часом керівник міського управління Пенсійного фонду Вадим Змієвець звинувачення рівнянки повністю відкидає: — Жінка сама в усьому винна. Схопила до рук чайник, могла всіх пообливати чи навіть голову комусь розбити. Звісно, наш охоронець, до речі, атестований працівник міліції, допустити такого не міг. Змушений був вивести неконтрольовану відвідувачку з кабінету. Тепер щодо іншого. При вході у наше управління написано, хто з інспекторів, коли і з яких питань веде прийом. Інакше бути не може. Ми обслуговуємо 48 тисяч пенсіонерів, і якщо кожен з них почне приходити, коли йому заманеться, і вимагати негайного розгляду свого питання толку не буде. І насамкінець: з часу роботи нашого управління ще ніхто не скаржився на грубість, нестриманість та неналежну увагу наших працівників. Були хіба що суб’єктивні нарікання на те, що буцімто розгляд документів трохи затягується.
