З 25 березня українці знову живуть за літнім часом. На думку багатьох медиків, переведення стрілок саме на літній час негативно впливає на здоров’я, збиваючи природні біоритми людського організму. Вчені також вважають, що зимовий час відповідає справжньому місцевому географічному часу, тоді як літній є відхиленням. Однак є прихильники й тієї думки, що переведення стрілок годинника бадьорить організм людей, щоправда, не обтяжених хворобами. Ще одна категорія вчених та медиків вважає, що вплив є, але він не критичний.
”Діти пристосовуються до переведення стрілок швидше за дорослих. Виходячи зі своєї медичної практики сімейного лікаря, я можу сказати, що переведення годин навесні дійсно може негативно вплинути на здоров’я», — розповіла лікар Зоряна Таран. За її словами, у перший тиждень після переходу на літній час на прийом приходить на третину більше хворих серцево-судинними захворюваннями, особливо багато серед них гіпертоніків. В більш-менш здорових людей переведення часу може викликати хіба що підвищену стомлюваність і дратівливість. Діти, особливо дошкільного віку, звикають до нового режиму дня легше, тому що обмінні процеси у них в організмі відбуваються швидше, ніж у дорослих. А на адаптацію до нового часу людині потрібно близько тижня. Проте дехто впевнений, що здорових людей переведення стрілок бадьорить. Лікар Микола Поліщук, голова медцентру «Резонанс», вже 30 років вивчає вплив часу на здоров’я людини. Він не згоден зі шкідливістю переведення стрілок. «Чим в організмі людини менше патологій, тим вона швидше адаптується до переходу на літній час. Так що людям без значних проблем зі здоров’ям зміна часу ніяк не шкодить. Навпаки, вона їм корисна, тому що активує організм і його захисні сили, змушує особистий біоритм людини підлаштовуватися під зовнішній ритм життя», — зазначив медик, додавши, що проблеми зі здоров’ям у людей з хронічними захворюваннями можна пов’язати з весняним загостренням, а не з переходом на літній час. «Я б людям з хронічними хворобами порекомендував уважніше стежити за своїм самопочуттям, профілактично приймати необхідні препарати, призначені лікарем, і протягом декількох днів до і після переведення стрілок лягати спати на 2-3 години раніше», — порадив М.Поліщук. Перехід на літній і зимовий час впливає на організм людини, але цей вплив не є критичним і залежить від стану здоров’я кожного, — так вважає головний учений секретар Національної академії медичних наук України, член-кореспондент НАМНУ, доктор медичних наук, професор Володимир Міхньов. «Кожний перехід на літній та зимовий час — це певний стрес для людини, тому, безумовно, вплив є, але який він — це залежить від стану здоров’я людини. У когось болить голова, знижується працездатність, але десь за тиждень або декаду усе це минає, організм пристосовується, тобто такого катастрофічного впливу немає», — сказав В.Міхньов. Науковець пояснив, що найсильніше зміна часу відчувається у перші дні після переведення стрілок годинника у той чи інший бік, оскільки людина є біологічною істотою і живе за певними біологічними ритмами, пов’язаними зі зміною світлого і темного часу доби, рухом планет тощо. Передусім зміна часу впливає на нервову та ендокринну системи, а через них і на весь організм. «Перехід на інший час є стресом, а стрес — це активація симпатичної нервової системи, яка посилює роботу серця, воно починає працювати більш напружено, тиск може при цьому підвищуватися, можуть бути також інші симптоми. Але здебільшого люди за тиждень-два пристосовуються до нового режиму», — зазначив Міхньов. За його словами, питання шкідливості зміни часу для організму людини порушувалося і обговорювалося неодноразово, однак ані вітчизняні, ані зарубіжні науковці не дійшли єдиної спільної думки щодо цього. «Спостережень масових, глобальних, популяційних не було проведено. Вважалося, що не треба витрачати багато грошей на такі дослідження, тому що якогось катастрофічного впливу на організм людини ніхто не спостерігав», — зазначив професор. Він зауважив також, що загальних порад щодо підготовки до очікуваного переходу на літній час дати не можна, оскільки кожний організм реагує на зміну часу по-своєму. «Можливо, керівникам установ варто було б подумати про зміщення початку робочого дня або надання працівникам можливості у перші дні після зміни часу працювати за індивідуальним графіком, але це потребує певних організаційних зусиль, тому над цим треба думати. Однак якщо налаштуватися, що перехід на літній чи зимовий час не шкодить організму, то він, безумовно, відбуватиметься більш непомітно», — підсумував Володимир Міхньов.
Довідка «РВ» Україна минулої неділі перейшла на літній час. Можливо, це буде останнє переведення стрілок на годину вперед. Як повідомлялося, Кабінет Міністрів вніс до парламенту законопроект, який скасовує переведення стрілок. Якщо він буде прийнятий, вже наступної весни переходити на літній час Україна не буде. У Кабміні обгрунтували необхідність переходу цього року проведенням Євро-2012. Відмова від літнього часу могла створити труднощі в комунікації з Європою, де у всіх країнах переводять годинник. У сусідній Росії, де скасували переведення стрілок, вже готуються його повернути. Нагадаємо, що парламентська більшість у Верховній Раді 20 вересня 2011 прийняла постанову, за якою Україна залишалася на літньому часі (слідом за Росією і Білоруссю). Проте 18 жовтня депутати скасували своє ж рішення і доручили Кабінету Міністрів підготувати закон, який буде регламентувати питання про час. На сьогодні порядок обчислення часу визначений постановою Кабінету Міністрів від 13 травня 1996 року № 509, згідно з якою на території України діє час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3.00 на годину вперед і в останню неділю жовтня о 4.00 на годину назад. Перехід на літній час здійснювався в СРСР з 1981 року. Нині на літній час переходять у 110 країнах світу, зокрема, у всій Європі.
