«Пестицидний Чорнобиль» відкладається на п’ять років

1550 0

Ми у соцмережах:

«Пестицидний Чорнобиль» відкладається на п’ять років

Проблема знищення непридатних і заборонених пестицидів, 22 тисячі тонн яких лежать на складах країни, з кожним роком все гостріша. Упаковка розкладається, отрута потрапляє в грунт і воду. Поки поступово. А якщо відразу? Такий «вибух» за наслідками буде не менш страшний, ніж чорнобильський.

Склад є — хазяїна давно немає Як не дивно, але проблема виникла після... прогресивного вирішення. Раніше віддавалася перевага пестицидам, які містять стійкі для навколишнього середовища компоненти, наприклад, ДДТ і гама-гексан. Вони найкраще впливали на збільшення врожаю. Але коли ДДТ почали знаходити навіть у молоці матерів, його та інші небезпечні для всього живого препарати заборонили. Проте підприємства продовжували працювати, а пестициди — надходити на сільгоспсклади. Але ж там зберігалися і придбані до заборони. Таким чином, з 60-х років минулого сторіччя за офіційними даними у нас зберігається 15 тисяч тонн «хімії», яка потребує негайного знищення. Проте дослідження свідчать, що реально їх є 22 тисячі тонн. Більше того, у багатьох складів «загубилися» хазяї. Бажаючи допомогти нам вирішити цю проблему, не з’ясовуючи, кому належить покинута отрута, у країну приїхали представники компанії COWI і почали втілювати українсько-данську програму «Запобігання ризику, пов’язаного з накопиченням в Україні непридатних і заборонених до використання пестицидів». Днями вони підбили підсумок першого етапу роботи і намітили плани на другий, організувавши освітньо-інформаційний семінар і запросивши на нього представників облдержадміністрацій, санслужб, вчених і «зелених» зі всієї України. «Чи добре ви добралися й влаштувалися в готелях?» — це було перше запитання бадьорого керівника проекту Йорні Лаурісена. Він доповів семінару, що на першому етапі програми вони з’ясували історичні, фінансові, економічні, технічні та юридичні аспекти, налагодили зв’язки з громадськістю і відкрили курси англійської мови. Зробили також базу даних і дізналися, скільки в нас складів і що в них зберігається. Найгірше становище в Харківській, Київській, Черкаській і Сумській областях. — Ми переглянули багато технологій, але одні відкинули, як недосконалі, інші — як занадто дорогі, — сказав Йорн Лаурісен. — Ми прийшли до висновку, що потрібно перезатарити хімікати, що знаходяться в розірваних мішках і проіржавілих бочках, до того часу як буде знайдена прийнятна технологія знищення. Тому уряд Данії забезпечив, а ми допомогли виконати реконструкцію складу в Лозовій Харківській області. Були привезені бочки, що відповідають стандартам ЄС, і піддони, на які вони встановлюються, а також спеціальний захисний одяг для обслуговуючого персоналу. Сьогодні там складовано 160 тонн пестицидів.

Робіть, тільки не в нас Проте не можна сказати, що всі наші спеціалісти погодилися з концепцією «тимчасового перезатарювання». Адже немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Принаймні у нас. — Тільки скажіть, де знищать наші отрути, і ми знайдемо гроші на ці роботи, — сказав Артур Балаян, представник облдержадміністрації Дніпропетровщини. — Офіційно в нас 1000 тонн непридатних і заборонених пестицидів, але насправді — чотири тисячі. Є американська технологія, яка знищує навіть ракетне паливо — гептил. Нам потрібна така. Але питання благими побажаннями вирішитися не може. — Ми розіслали листи в держадміністрації 25 областей України із запитанням, чи можуть вони виділити місце під завод або полігон, — розповів представник Міністерства сільського господарства України Василь Колісніченко. — Відповідь зі всіх регіонів була однаковою: «Вони повинні бути виведені за межі області». У керівників ще не визріла думка, що проблема вирішується на місцях. Питання про перевезення пестицидів з області в область не повинне стояти. У Шостці Сумської області побудоване єдине підприємство «Елга», де цього року знищено 40 тонн, але щоб знищити все, потрібно 40 років. Здавалася б, одна надія на данські бочки, але... Арифметика — річ уперта. Гарантія цієї полімерної тари — п’ять років. Якщо за рік «упаковано» всього 160 тонн, то на «перекладання» всіх пестицидів піде 14 років. Причому через п’ять, не закінчивши робіт, доведеться все почати спочатку. Є і кумедний до трагедії нюанс: наші рідні всюдисущі пацюки і миші спокійно можуть пообідати полімером, з якого зроблені бочки. І їм наплювати на стандарти ЄС, у країнах якого, як стверджується, пацюків зовсім немає. Але хоча в нас (на радість тим же «зеленим») ще не всі гризуни знищені, зате є свої залізобетонні контейнери, яких пацюки не їдять. Наші спеціалісти зацікавилися, хто ж проводив експертизу бочок на відповідність «крутим» стандартам, але відповіді не одержали. Коротше, «пестицидний Чорнобиль», про який ввесь час сурмлять «зелені» і преса, не виключається, а лише відкладається на п’ять років.

Отрута отримала нові якості Саме тому так тривожно звучали на семінарі виступи вчених. Проблемою пестицидів Інститут екогігієни і токсикології ім. Медведя займається 45 років, має свою клініку. Їм давно відомо, що в пестицидів з’явилися нові властивості: здатність накопичуватися в біосередовищах, виявляти репродуктивну канцерогенність, нейротоксичний ефект. Тому в забрудненому пестицидами середовищі гинули мальки форелі, руйнувалася ендокринна система тюленів, у мавп спостерігалася атрофія лімфовузлів, гіпоплазія кісткового мозку. У людини зменшувалася швидкість психомоторних реакцій, розвивався атеросклероз, страждала імунна і репродуктивна системи. При отруєнні брудними продуктами з’являлася висипка, починалася пігментація нігтів і слизових, опухали повіки, уражалася печінка. А цей «джин» може вилетіти з бочки зовсім зненацька: на складах разом лежать речовини, які знаходитися поруч не повинні. І словосполучення «суміш декількох пестицидів» приводить вчених у жах. Наприклад, хлорат магнію сам по собі не токсичний, але разом із пестицидами в результаті окислювання може самозапалюватися, і в навколишнє середовище потраплять вкрай небезпечні речовини. Наслідки непередбачені. В Одеській області вчені взяли проби грунту і води поруч з чотирма старими складами. На жаль, як і передбачалося, ці речовини поступово проникають туди. До кінця семінару спеціалісти були занепокоєні. Звичайно, всі дякували данцям за величезну допомогу, але багато були дуже стурбовані половинчатістю заходів. До того ж, якщо було зрозуміло, що на другому етапі програми будуть розвиватися в наших людей управлінські навички, підвищуватися їхня кваліфікація в галузі бізнес-планування, відкриється веб-сторінка зв’язку з громадськістю і знову — курси англійської, то багато питань залишилися нез’ясованими. Хто стане проводити моніторинг, брати проби грунту і води? Хто — охороняти склади? А без охорони не можна говорити про вирішення проблеми. До речі, Росія не пішла шляхом «глобального перезатарювання». Там розвивають свої технології, куди вкладають гроші. Чому б і нам не напружитися і не закупити, нехай дорогу, але сучасну технологію зі знищення найнебезпечніших отрут? Адже пестицид означає смерть для всього живого. Тому перезаховання і перезатарювання — це бомба сповільненої дії.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також