У нормальних країнах під землею проходять комунікації, їздить транспорт і паркуються автомобілі. Лише у нас авто стоять на вулиці, а люди йдуть до магазинів під землю. Якщо ж помножити цей абсурд на звичну дла нас плутанину у питаннях власності та відповідальності, шлях до біди може бути коротким.
Леонід Немоловський, заступник начальника міського управління капітального будівництва: — Тріщина на пішохідному переході біля входу у підземку виникла уже не вперше і давно. Скоріше за все, осадку дала плита перекриття, якою накриті комунікаційні мережі. Нічого страшного у тому немає. Потрібно накласти чотири сантиметри асфальту. На це потрібні невеликі кошти. Думаю, плита вже більше не просідатиме. Проте відповідаємо за це не ми, а ДП "Інтергал-Буд". Два роки тому ми передали їм на баланс усю підземку та дорогу над нею. Тому це підприємство, по-перше, має відповідати за те, як вони поклали цю плиту, що вона просідає, по-друге, вони мали би й вести нагляд за дорогою, зокрема, латати тріщини. Якщо дорогу не ремонтуватимуть, міськвиконком може написати лист-прохання до компанії або ж подати до суду. Зрештою, залатати ділянку біля світлофора може і міське ШЕУ, проте за кошти "Інтергал-Буду". Уся відповідальність — на балансоутримувачеві. Ірина Мельник, адміністратор підземного торгового комплексу "Центральний": — На балансі "Інтергал-Буду" лише підземне містечко. Те, що на поверхні, нам не належить. Підприємство лише на період будівництва може орендувати певну частину земельної ділянки, але потім віддає її у власність чи то міста, чи то когось ще. Тому за дорогу на Соборній ми не відповідаємо точно. Щодо тріщини сказати нічого не можу. Підземка у хорошому стані. Її конструкція дуже міцна, тому ні про який обвал не може йтися. Віктор Климук, начальник міського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг: — Попереднього разу тріщину на пішохідному переході ми латали за власний кошт. Але ми думали, що дорога — на балансі у міста. Тепер, мабуть, писатимемо звернення до "Інтергал-Буду", нехай принаймні скажуть свою думку щодо того, чому плита постійно просідає. Цього разу ми знову самі ремонтуватимемо тріщину, оскільки відповідаємо за аварійність доріг. Скільки коштуватиме ремонт — не знаю. Ми ще не досліджували ділянку. Віталій Гайдукевич, кандидат технічних наук, завкафедри автомобільних доріг, основ і фундаментів НУВГП: — Якщо визначати на око, без спеціального обстеження, то над підземкою відбувається комплексна негативна дія. Можливо, конструкція підформувалася і просіла. Якщо спуститися в підземку і поглянути на стелю, то на стику (якраз там, де починається тріщина на асфальті) видно деформування. Зокрема, там ще кілька місяців тому впала плитка. Окрім того, капає вода. Не знаю, це наслідок чи причина руйнування. Але якщо є просочення води, то, однозначно, буде подальше деформування і просідання конструкції. Можливо, причина деформацій у навантаженні, яке дає міський транспорт. Якщо стояти на світлофорі, то можна відчути під ногами вібрування. Внаслідок зсунувся асфальт і просіло знизу. Проте навряд чи зараз потрібно шукати винних. Варто провести дослідження. Зробити відмітки на тріщинах і простежити, чи не відбувається подальша деформація. Може бути, що плита просіла і вже більше не зрушиться, але щоб зрозуміти це, потрібно зробити вирубки і розкопати дорогу. Опісля варто зробити посилення, вирівняти основи, заасфальтувати. Зрештою, це стане додатковим захистом для самої підземки. Навряд чи там станеться обвал — конструкція міцна. Проте оскільки просочується вода, буде сиро. Мені було б цікаво подивитися, що відбувається під самою тріщиною, проте там закриті господарські приміщення. Продавець підземки, яка торгує якраз під переходом на Театральній, показуючи на стінах сліди від води, розповідає: — Тут нещодавно ремонт зробили, тому зараз більш-менш пристойно. Я рідко продаю, лише на заміні, проте бачу, що відбувається. Після кожного дощу нас заливає. До ремонту на стіну було страшно глянути. Траплялися випадки, що ми вичерпували воду. Зараз ніби вже не тече, але видно, що вода просочується — стіна знову руйнується. Якось навіть прикріплена сітка впала. Та й сирість відчувається. Хоча у нас ще більш-менш нормальна ситуація. На проході взагалі півстіни плитки обвалилося. Там поставили огорожу, аби ніхто не підходив близько, але ж чогось-таки та плитка падає. Окрім того, вода просочується з-під землі. Технічні працівники вичерпують її щодня лопатою і вимочують ганчіркою, але все одно воду видно. Загалом мене, корінну харків'янку, дивує Рівне. Рівняни і справді як з твору Короленка — діти підземелля.
