Колишній міністр фінансів України Віктор Пинзеник закликає припинити практику, коли через бюджет отримують гроші люди, які їздять на «Бентлі».
За словами В.Пинзеника, альтернативи скороченню видатків бюджету не існує: «Є дірка в бюджеті... Видатки на 100 мільярдів більші, ніж доходи. А враховуючи гру, в яку грали політики-популісти, «хто більше дасть», то проблема дуже серйозна...». Колишній міністр стверджує, що в бюджеті «є святе святих, від чого не можна відмовлятися — це соціальні стандарти, але не в «регіональному» розумінні. Я маю на увазі людей малозабезпечених, яких не мають зачепити обмеження. Не можна відмовляти їм у виплатах на рівні соціальних стандартів, що враховують зростання цін. Але є речі, які просто ненормальні навіть для нормальної ситуації». Як сказав п.Пинзеник, «питання в несправедливості правил. Наприклад, більшість пенсіонерів за кожен рік стажу отримують пенсію у розмірі 1,35% зарплатні. Але у 18 категорій пенсіонерів пенсія — 90% зарплатні. Питання: скільки треба стажу мати звичайному пенсіонеру, щоб вийти на цей відсоток? Відповідь: 70 років трудового стажу. Додайте ще 20 років, з яких людина починає працювати, і отримуємо 90 років. А там в 55 років людина вже отримує цю пенсію. В результаті, ми з вами можемо мати однакову зарплатню, але ви ніколи не будете мати таку саму пенсію, як я. Хоча за Конституцією всі громадяни є рівними перед законом. А те, що хтось виходить на пенсію у 45 років? Це також проблема». Говорячи про те, чи треба підвищувати тарифи на газ для населення, В.Пинзеник зауважив: «Розглянемо ситуацію, коли газ споживають людина бідна, людина середня та людина дуже багата. Хто споживає більше газу? Великий будинок багатої людини «з’їдає» 5 тис. кубів на місяць. На опалення одно-, двокімнатної квартири пенсіонера вистачить 50 кубів. Державні дотації приблизно складають по 200 дол. на тисячу кубів газу. Тобто багатий отримує від держави 1 тис. доларів, а бідний — лише 10 доларів. Від цієї системи виграють більше заможні люди, які взагалі не повинні отримувати допомогу з бюджету. На вулиці ми готові іноді дати грошей людині бідній, а людині на «Бентлі» — ні. А в нас через бюджет отримують гроші люди, які їздять на «Бентлі». В.Пинзеник впевнений, що «соціальна політика не повинна реалізуватися через ціну, бо так вона йде на підтримку не бідних, а більшою мірою заможних людей, які мають можливість більше споживати... Така система вже в нас давно працює. Я кажу про систему субсидій. І вона не така вже й складна. Бідна людина сама піде отримувати цю допомогу, бо в неї вибору нема. Але не підуть ті, хто, можливо, не має таких офіційних доходів, а має тіньові. Тобто система адресної допомоги відсікає заможних. А зараз суспільство мовчки спостерігає, як гроші незаможних йдуть на підтримку далеко не бідних». Колишній міністр сказав: «Не треба відміняти допомогу при народженні дитини. Але її треба прив’язати до доходів. Те саме стосується харчування в школах, безкоштовних підручників… Ще кілька років такої політики — і ніхто ні за що не буде платити, будуть лише отримувати. Настане комунізм. Можна зробити і хліб, і молоко безкоштовними, але чи будемо ми мати цей хліб і це молоко?».