У світі знову заговорили про ризики ядерної катастрофи на ЗАЕС. І хоч не помітно, щоб цього разу українці кинулися до аптек розкуповувати таблетки калію йодиду, та лікарі вкотре нагадують: завчасна йодна профілактика не захистить, а може зашкодити здоров’ю.
Як працює цей захист? Щитоподібній залозі немає різниці, який йод всмоктувати — стабільний чи радіоактивний. Тому чим більше вона накопичить стабільного йоду, тим менше захопить радіоактивного.
У разі аварії на атомній електростанції проводити екстрену йодну профілактику потрібно дітям до 14 років, вагітним і матерям, що годують груддю. А дорослим — лише до 40 років, адже з віком робота щитоподібної залози ослабне, тож вона вже не так активно захоплює йод. Екстреної дози стабільного йоду незалежно від віку потребують лише ліквідатори.
Лікарі наголошують: йод важливо прийняти протягом перших 6–8, але не пізніше 24 годин, тобто у першу добу. Потім це вже робити немає сенсу.
Доза йоду визначається за правилом: один вибух — одна таблетка. Це для дорослих. Дітям і вагітним повторну профілактику проводити не можна.
Йодна профілактика протипоказана: тим, у кого видалена щитоподібна залоза (з будь-яких причин); у кого є токсична аденома чи гіпо- або гіпертиреоз в анамнезі. Цим людям слід упродовж 7–8 днів не вживати в їжу нічого, що могло вирости у ґрунті (зелень, овочі, фрукти, ягоди); не пити молока, бо воно інтенсивно накопичує ізотопи; харчі та воду вживати тільки ті, які були виготовлені до вибуху.
Наслідки передозування стабільним йодом: сіалоаденіт (запалення слинних залоз); алергічні реакції й гіпотиреоз, коли передозування стабільним йодом заблокує роботу щитоподібної залози.
