До кінця 90-х у Рівному діяв так званий технічний водогін, який постачав воду з Горині до великих промислових підприємств — для виробничих потреб. Бо в той час у Рівному з водою були проблеми — подавали її по кілька годин на день, тож доводилось економити. Нині на технічні потреби використовують питну воду. І це багатьох обурює.
Зокрема, на колегії облдержадміністрації про відновлення технічного водогону заговорив директор Рівненської торгово-промислової палати Микола Ярощук. На його думку, недоцільно, що артезіанською водою, зокрема, миють авто, коли у місті є 31,5 км технічного водогону. Представниця обласного департаменту ЖКГ погодилася, що добре було б мати технічну воду поряд із питною, але на те, щоб відновити водогін, немає грошей.
Анатолій Чабан, головний інженер "Рівнеоблводоканалу":
— Технічний водогін розпочинався від забірної станції, яка нині у власності "Рівнеазоту", до Рівного це 18 кілометрів. Було чотири резервуари для води, річкову воду потрібно було очищувати, знезаражувати. Постачали технічну воду на м'ясокомбінат, молокозавод, "Газотрон", автопарк на Київській, ТЕС. Нині ці споживачі технічної води вже не потребують. Для кого відновлювати технічний водогін? Запас питної води у нас великий. Вона коштує значно дешевше, ніж постачати технічну воду з Горині. Тим більше автомийки мають кругову систему використання води, споживаючи з мережі дуже мало; льонокомбінат має свій водозабір, інші підприємства відмовляються від технічної води.Андрій Грещук, секретар Рівненської міської ради, депутат кількох скликань:
— Технічний водогін будували у 80-х роках минулого століття. У землі він пролежав близько 30 років. Можете уявити, що з ним, коли там вже стільки років не було води? Чи буде вигідно постачати таку воду і яка її буде вартість? Експерти, у принципі, могли б зробити оцінку.
