Мешканці приватних будинків, що розташовані на розі вулиць Міцкевича та Князя Володимира — одразу за недобудованими корпусами Рівенського державного гуманітарного університету, вже понад півстоліття живуть в очікуванні переселення та знесення своїх старих будинків. Галина Кучук, яка все життя прожила в невеликому будиночку на вулиці Древлянській, 4, каже, що скільки себе пам’ятає мешканців цього району постійно водили за ніс, розповідаючи про можливе відселення...
Мешканці приватних будинків, що розташовані на розі вулиць Міцкевича та Князя Володимира — одразу за недобудованими корпусами Рівенського державного гуманітарного університету, вже понад півстоліття живуть в очікуванні переселення та знесення своїх старих будинків. Галина Кучук, яка все життя прожила в невеликому будиночку на вулиці Древлянській, 4, каже, що скільки себе пам’ятає мешканців цього району постійно водили за ніс, розповідаючи про можливе відселення: — З п’ятдесятих років минулого століття нас відселяють. Через таку невизначеність ми живемо без елементарних умов для життя. Відверто кажучи, навіть соромно, що будинки знаходяться майже в центрі міста, а у нас немає ні ванни, ні санвузла. Ми навіть ремонт не робимо, оскільки для чого витрачати кошти, якщо не знаємо, яка ідея виникне у міської влади завтра. За словами жінки, за останні декілька років вже приходили представники від різних інвесторів, які нібито збиралися відселити людей і забудувати цей район новими будинками. Втім, далі перепису населення, їхніх дерев, кущів і перемірювання землі справа не заходила. — Я написала листа на ім’я головного архітектора міста, щоб пояснив, чи будуть врешті-решт зносити наші будинки чи ні, — розповідає Галина Кучук. — На диво, відповідь надійшла вже за два дні. У листі мені пояснили, що район справді підлягає знесенню, але терміни вказати не можуть, оскільки досі немає інвестора, який взявся б за будівництво. Натомість, моїй сусідці, яка відправила аналогічний лист, надійшла протилежна відповідь — ніхто нічого зносити не буде. І отак все життя. В мене вже діти виросли в цьому будинку, онуки підростають, а вони все визначитися не можуть. Ми розуміємо, якщо ця земля потрібна місту, то ми нікуди не дінемось — доведеться переселятись, головне, щоб при цьому врахували наші побажання. Якщо ж у влади таких намірів немає, то нехай дадуть можливість нам відремонтувати свої будинки або збудувати нові. Нещодавно стало відомо, що нарешті з’явився інвестор — компанія «Інвестжитлобуд» запропонувала на місці трущоб звести кілька нових багатоповерхівок. Питання про перепрофілювання цієї землі навіть винесено на наступну сесію міської ради. Нагадаємо, що саме ця будівельна компанія свого часу вже бралася в обмін на цю територію завершити один з недобудованих корпусів РДГУ на вулиці Остафова. Встигли навіть нові пластикові вікна повставляти, але через певний час чи то через непорозуміння з міською владою, чи з керівництвом РДГУ ті вікна зникли. Тому нині не береться загадувати ніхто, навіть сам інвестор. Коментар директора інвестиційно будівельної компанії «Інвестжитлобуд» В’ячеслава Пугайка: — Справді, більше року тому ми взялися за добудову незакінченого корпусу РДГУ на вулиці Остафова. Тоді навіть угоду відповідну підписали з управлінням освіти. Ми мали інвестувати в це будівництво 2,5 мільйона гривень. В обмін за це нам пообіцяли віддати землі на розі вулиць Князя Володимира і Міцкевича, які перебувають у постійному користуванні РДГУ. Наскільки мені відомо, свого часу там керівництво навчального закладу планувало звести нові корпуси університету. Як з’ясувалося згодом, вирішенням цього питання має займатися не лише управління освіти і навчальний заклад, а й міська рада. Тому вирішення цього питання відклалося у часі. На наступну сесію міської ради вже подано документи на перепрофілювання цієї землі. Якщо депутати підтримають пропозицію, тоді можна буде говорити про відселення людей і знесення їхніх старих будинків. Ми будемо враховувати побажання людей і пропонувати їм альтернативне житло.
