Пліт із двохсот пет-пляшок

2350 0

Між селами Новий Корець і Жадківка, що в Корецькому районі, лише кілька десятків метрів. Але розділяє їх, скоріше, не відстань, а річка Корчик, по обидва береги якої розкинулись городи. Колись вона була значно глибша й ширша, кажуть, що й судна ходили, але після доби повсюдної меліорації річка дуже обміліла, хоча краси своєї не втратила.

— На тому березі Корчика, у Жадківці, у нас город, а живемо ми біля самої річки у Новому Корці, — розповів Вадим. — Переправа нам конче потрібна. Раніше був човен, але він став протікати, і мені спало на думку зробити пліт із пляшок: вони не тонуть, їх скрізь повно, затрати нульові. Певний «запас» цього добра знайшов удома, трохи у сусідів взяв, загалом назбиралося дев’ять мішків, це приблизно 200 пляшок. Конструкцію плота я придумав сам, вона зовсім проста. Удвох із сусідом-школярем Федором Поповим ми зв’язали мішки, зісподу набили рейки, щоб вони не роз’їжджалися, а зверху поклали дошки, до речі, з нашого старого човна. На роботу пішло якихось три години. Для утримання на плоту ми протягнули між берегами вірьовку, а рулюємо з допомогою кийка. За один раз на плоті можна перевезти шість мішків картоплі або трьох пасажирів, витримує він близько 350 кілограмів. Потреба у переправі через Корчик виникає доволі часто. Через річку є міст, але він далеченько, дехто користується кладкою, а дехто — плотом. Древній плавзасіб у новітньому виконанні завжди на місці, хіба що у потрібний момент він може опинитися на протилежному від вас березі. Вадим каже, що його ніхто не візьме, річка ж невеличка, усі одне одного знають. Користується плотом кожен, кому треба. Особливий інтерес він викликає у підлітків, кілька разів за це літо навіть шнур обривався, але натягували новий і їздили собі далі. Вадим Мамчуровський навчається у Тернополі на економіста. Вступав на стаціонар, потім перевівся на заочне відділення і разом з дядьком столярує. Юнак розповів, що у школі він навчався так собі, зірок з неба не хапав і, що цікаво, жодними винахідницькими штучками не цікавився. — У сім’ї я завжди був сам по собі, — сміється Вадим, — зараз мені важко сказати, чим я захоплювався у шкільні роки, як і окреслити свою перспективу, працюватиму тим і там, де буде можливість. — А з дядьком новий човен не хочете змайструвати? — запитую. — В ідеї човна немає нічого нового, а хочеться чогось особливого. Зробити, скажімо, більший пліт, на якому можна було б поплисти ширшою рікою, або плавучий будинок, я такий бачив в одній телепередачі, він також зроблений із пластикових пляшок. Той задум набагато масштабніший і грандіозніший, ніж мій, а тому й цікавіший. Може, і я колись до такого «доросту», а за пляшками діло не стане, їх навкруги повнісінько.


Поділися з нами новиною! Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також