Протягом тривалого часу основним дозоутворюючим радіонуклідом є і в найближчі роки залишатиметься цезій-137. Слід виділити два головних джерела опромінення — зовнішнє (обумовлене радіонуклідами, що пройшли над місцевістю у складі хмари викиду, осіли на грунт, водну поверхню, рослинний покрив) та внутрішнє (обумовлене тими радіонуклідами, які здатні засвоюватись організмами). Через те, що більшість людей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, вживають місцеві продукти, до 90% додаткової дози створено більш небезпечним внутрішнім опроміненням.
Статистика медичних установ України, в яких є можливість вимірювати активність внутрішнього опромінення, свідчить, що досі в організмах більшості мешканців забруднених територій, у тому числі дітей, високі рівні активності інкорпорованого радіоцезію. Накопичення радіонуклідів пов'язане з внутрішнім опроміненням при споживанні молока, м`яса, картоплі, лісових ягід та грибів тощо. Заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України здійснюють постійний комплексний радіоекологічний моніторинг стану довкілля. Щорічно установи державної санітарно-епідеміологічної служби області проводять понад 10 тисяч гамма-спектрометричних досліджень харчових продуктів на вміст радіонуклідів цезію-137, майже 3000 бета-спектрометричних досліджень на вміст стронцію-90. Аналіз отриманих результатів свідчить, що радіаційна ситуація в області залишається стабільною, проте продовжують фіксуватись перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у молоці, м'ясі, овочах і дикорослих грибах та ягодах північних районів області, що найбільш постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Торік радіологічні підрозділи провели 10934 радіометричних та спектрометричних дослідження харчових продуктів та сировини, з якої вони виготовляються. Зареєстровано перевищення вмісту цезію-137 згідно з чинними нормативами в 603 пробах (5,5%), а саме: — молоко iндивiдуального сектора — досліджено 4912 проб, не вiдповiдає нормативам — 463 проби (9,4%) (Рокитнівський, Зарічненський, Дубровицький та Володимирецький райони); — м'ясо та м'ясопродукти — досліджено 173 проби, невiдповiднiсть чинним нормативам зареєстрована в 10 пробах (Зарічненський, Рокитнівський, Дубровицький, Сарненський райони); — гриби дикоростучі — досліджено 180 проб, не відповідає нормативам 76 проб (42,2%), (Дубровицький, Зарiчненський, Березнівський, Володимирецький, Сарненський та Рокитнiвський райони); — ягоди дикоростучі — досліджена 451 проба, не відповідає нормативам 37 проб (8,2%), (Рокитнівський, Дубровицький, Зарічненський, Володимирецький, Сарненський райони); — лікарські рослини — не відповідають чинним нормативам 9 проб (Березнівський, Сарненський райони); — картопля — досліджено 906 проб, не відповідає нормативам 8 проб (0,9%) (Дубровицький, Рокитнівський р-ни). Також щороку досліджується вода господарсько-питного водопостачання та поверхневі води на вміст радіонуклідів. Перевищень чинних нормативів за останні роки не виявлено. Вертикальна міграція радіонуклідів у грунті сьогодні така, що переважна частина їх ще не досягла водоносних горизонтів. Основними гігієнічними заходами запобігання внутрішньому опроміненню є нормування допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у харчових продуктах та сировині, заборона виробництва та вживання місцевих сільгоппродуктів, контроль рівнів забруднення харчових продуктів та вилучення із раціонів харчування найбільш забруднених грибів, лісових ягід, молока, м'яса. Актуальним залишається розробка способів кулінарної обробки харчових продуктів з метою зниження забруднення радіонуклідами, підвищення профілактичних властивостей харчових раціонів. Адже порушення принципів раціонального харчування веде до підвищення засвоєння радіонуклідів.
