Сімнадцять жителів Рівненщини вчинили самогубство у березні. Із початку року число тих, хто вкоротив собі віку, пішло вже на четвертий десяток. Практично усі місцеві самогубці заподіюють собі смерть шляхом повішення. Чіпляють петлі до ліжок, карнизів, балок... Вогнепальна та травматична зброя, про яку нині так багато розмов, поки не приваблює. Так само байдужі місцеві самогубці до усілякої отрути, не йдуть топитися до водойм. Хіба що хтось із верхнього поверху вистрибне чи вени собі поріже... Це стосується як неповнолітніх, так і дорослих людей різного віку. Цього року вішаються здебільшого неодружені чоловіки, чия самотність може бути обтяженою чи то безробіттям, чи то хворобою. Поганий приклад наслідують жінки та неповнолітні.
Так, несподівано на початку березня повісилася 23-річна Леся з Кузнецовська, яка мала чоловіка і доньку. Як розповідають правоохоронці, усе почалося 8 березня, коли вона з чоловіком пішла в кафе. Чоловік згодом повернувся додому, а дружині дозволив залишитися. Коли ж та прийшла додому під ранок, вчинив скандал. Леся забрала дочку і пішла до матері. Часто телефонувала чоловіку, просила вибачення, проте він ображався. Через кілька днів її знайшли повішеною на карнизі. Трирічна дочка тепер живе з батьком. 13-річний Ігор із села Малі Цепцевичі Сарненського району повісився на шарфі, причепленому до бильця ліжка. 14-річний Анатолій зі Старого Села Рокитнівського району зачепив петлю у хліві. За розповідями правоохоронців, Анатолій нібито покінчив життя самогубством, бо злякався покарання батьків за викладене в Інтернет непристойне відео з ним. Вчинок 13-річного Ігоря батьки так і не зрозуміли. Трьох дітей залишив напівсиротами 26-річний Іван із Клеваня. Від чоловіка пішла дружина, а згодом зателефонувала і сказала, що забере дітей. Іван після цього дзвінка взяв малюків і поїхав до батьків у село Зоря Рівненського району. У той же день повісився. Прокоментувати раптове збільшення бажаючих повіситися ми попросили лікаря. Василь Галябар, лікар-психіатр Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення: — Переважно скоюють самогубство люди, від яких близькі цього не очікували. Причин дуже багато. Це може бути протест проти чогось, наприклад, проти власних злиднів. Це може бути шантаж: особливо цим користуються діти — вони таким чином показують своє несприйняття світу дорослих або ситуації, в яку вони потрапили. Дехто із самогубців іде на такий крок не для того, щоб померти, а щоб пересвідчитись, є щось по той бік життя чи нема. В усіх цих випадках люди насправді не хочуть помирати, але не розраховують — і йдуть з життя. Тому вберегти їх важко. Вони експансивно приймають рішення і ще самі за годину до самогубства не знають, що так зроблять. Є самогубства, до яких людина готується усвідомлено, не бачачи мотивів для подальшого життя. До цього призводить, перш за все, депресія — захворювання, проявом якого є песимістична оцінка свого майбутнього. Чим тяжча депресія, тим більша ймовірність, що людина вчинить самогубство. Але це чи не єдина причина самогубств, за якої можна врятувати людину, бо депресію важко не помітити. Депресивних людей потрібно оточити турботою і лікуванням. Людей, які невдало робили спробу покінчити життя самогубством, мали б відправляти на огляд психіатра. Але для цього потрібна згода пацієнта, а добитися її буває важко. Людину міг би оглянути психіатр за рішенням суду, але це дуже марудна справа. Зазвичай зводять все до того, що це було не самогубство, а нещасний випадок, що дуже погано. Якщо людина хоч раз пробувала вчинити самогубство, вона, ймовірно, повторюватиме спроби. Таким людям необхідно допомогти знайти інший шлях вирішення проблем, окрім самознищення. Депресивних людей потрібно лікувати; для нігілістів, тобто тих, хто не бачить у житті ніякого зацікавлення, — допомогти знайти сенс існування. Є також окрема група людей, схильних до суїциду, які потребують нагляду та лікування протягом всього життя. До речі, цей тип характеру може передаватися з покоління в покоління. Я б не прив'язував самогубства до сезонних депресій — цифри завжди мінливі. Так, коли все починає розквітати, коли навколо щасливі та активні люди, у потенційних самогубців може різко падати самооцінка. Але наукового підтвердження, що весна спонукає людей до самогубства, немає. Все залежить від індивідуальних проблем людини. До речі, коли людина повторює, що вона покінчить життя самогубством, то у багатьох випадках вона справді це планує. Людей, які говорять, що не хочуть жити, ніколи не можна під'юджувати: "Так зроби це — вистрибни з вікна!" — бо ми можемо ненавмисне підштовхнути їх до самогубства. Людям, які мають депресію, я б хотів порадити одне — не намагайтеся самостійно здолати депресію, зверніться по допомогу до людини, якій можна довіряти, а ще краще до психолога чи навіть зателефонувати на телефон довіри — з депресії легше вийти зі сторонньою допомогою.
