«Верес» — «Полтава» — 3:2 (1:2)
Чемпіонат України. 17 тур. 20 лютого. Рівне. Стадіон «Авангард». +1 градус. 1200 глядачів.
«Верес»: Горох, Сміян, Гончаренко, Ціпот, Стамуліс, Гонсалвеш (Байя 77), Харатін (Кльоц 71), Бойко, Шарай (Веслі 71), Ндукве (Стень 84), Годя (Фабрісіо 71).
«Полтава»: Мінчев, Коцюмака, Савенков, Веремієнко, Кононов, Галенков (Вівдич 75), Даниленко (П’ятов 75), Дорошенко (Плахтир 75), Одарюк (Ухань 84), Марусич, Сухоручко (Кобзар 75).
Голи: Ціпот 45, Харатін 50 (з одинадцятиметрового), Ндукве 65 — Марусич 7 (з одинадцятиметрового), Сухоручко 31.
У першому цього року офіційному матчі чемпіонату «Верес» мав, з одного боку, зручного, а з іншого — не дуже зручного суперника. Створений відносно нещодавно спортивний клуб «Полтава», схоже, і не сподівався вийти до вищого футбольного дивізіону. Але якщо вже так вийшло, команда, в якої немає ані бази, ані стадіону, ані уболівальників, намагається грати як може. Може ця команда не дуже — про це свідчить останнє місце у турнірній таблиці без особливих перспектив. Водночас саме «Полтава» несподівано перемогла «Верес» у другому турі, коли за неї ще грав Хахльов-молодший. Тоді полтавці забили у першій половині гри, а потім успішно втримали переможний підсумок.
Не можна не зазначити ще одне. Коли «Верес» готувався до поновлення чемпіонату на березі Середземного моря, збираючи по всьому світу екзотичних і нікому не відомих новачків, то «Полтава» тренувалася у спортзалі свого міста, причому не дуже теплому. Новачками ж команди стала чергова група «збитих льотчиків», які прийшли на заміну таким самим. Жодних тобі бразильців, балканців чи африканців. Зате у складі полтавців було декілька гравців, які свого часу пограли за «Верес». Один з них — Марусич — і забив перший м’яч у ворота ошелешених призначенням одинадцятиметрового господарів поля. Очевидно, що гравець «Вереса» не грав рукою — м’яч випадково доторкнувся до його плеча — але арбітр був невблаганним!
Надалі рівняни, які, схоже, ще не відійшли від турецького сонця, грали ще гірше. У захисті господарів був справжній прохідний двір. Цим скористався Сухоручко, який не забивав голів з позаминулого року. А потім гості могли забити і втретє — удар з близької відстані якимось дивом відбив Горох. Звісно, що за рахунку 0:3 у «Вереса» шансів би не було. А так вже за кілька хвилин після кутового забив головою Ціпот, а у другій половині гри безперечний одинадцятиметровий реалізував Харатін. Третій м’яч у ворота розгублених гостей забив Ндукве з передачі Шарая.
Лише після того, як «Верес» повів у рахунку, тренери наважились випустити на поле трьох бразильців, які, як і Гонсалвеш, який грав з перших хвилин, нічого особливого не показали. Команду «тягнуть» ті ж самі, що й восени, Бойко, Гончаренко, Шарай, Ндукве… Екзотичні південноамериканці виконують невідомо яку роль. Можливо, наявність бразильців дозволяє власнику «Вереса» вважати себе справжнім і рівним іншим собі подібним, можливо, є інші причини. Поки ж рівненський інтернаціонал на тлі найслабшої команди ліги виглядав не дуже переконливо. А тут ще наступного дня до команди приєднався ще один нікому, окрім селекціонерів «народного клубу», не відомий африканець. Напевно, наявному африканцю Воллі, який з серпня протирає лаву запасних, самому скучно…
Переконати у потрібності в Рівному групи сумнівної якості іноземців зможуть не гарні презентації, чого у «Вересі» неабияк навчилися, а гра команди. Вже післязавтра рівняни зіграють у Львові з «Шахтарем», у якого тих бразильців майже десяток. Отоді й побачимо!
Микола НЕСЕНЮК.
