Господарський суд минулого тижня повернув державі контрольний пакет акцій ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод". Майно Юрія Бойка, колишнього директора радіозаводу, якого прокуратура звинувачує у навмисному доведенні підприємства до банкрутства, арештовано.
Колишні працівники радіозаводу радіють, що суд повертає його державі. Адже саме цього вони домагалися не один рік
Радіозавод перестав бути державним у 2007 році. ТзОВ "Енергоінвест", яке належало бізнесмену Юрію Бойку, а нині у власності рівненського приватного підприємства "Інтерекопласт", за 25 млн. грн. купило контрольний пакет акцій. А у 2012 році цей же "Інтерекопласт" подав до суду на ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод", щоб визнати його банкрутом, бо завод нібито не розрахувався за куплені у фірми матеріали. З того ж року регіональне відділення Фонду держмайна намагалося повернути завод у власність держави, наполягаючи, що інвестор не виконав умов договору купівлі-продажу. Втім, усі суди Фонд програвав — до минулого року.
У січні Вищий господарський суд остаточно розірвав договір купівлі-продажу 51% акцій радіозаводу. А днями Господарський суд Рівненської області, виходячи із того, що договір недійсний, виніс рішення, що понад 22,4 млн. акцій радіозаводу, які коштують по 25 копійок кожна, мають бути списані з рахунку цінних паперів "Енергоінвесту" і передані регіональному відділенню Фонду держмайна. Суд також наклав штраф на "Енергоінвест" у розмірі понад 2,5 млн. грн. Нині щодо рішення Господарського суду готують апеляційні скарги і "Енергоінвест", яке хоче повернути акції, і відділення Фонду держмайна, яке не згодне із розміром штрафу і вимагатиме накласти на інвестора штраф у розмірі 25 млн. грн.
Тим часом правоохоронні органи розслідують справу про зумисне доведення радіозаводу до банкрутства. У зв'язку з кримінальним провадженням на прохання слідчих суди арештували майно Юрія Бойка, який був директором заводу у 2011-2013 роках. Пана Бойка звинувачують у доведенні ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" до банкрутства, що спричинило шкоду державі на близько 3 млн. грн. Стільки завод не заплатив до Пенсійного фонду та у податкову. Окрім того, Головне управління Державної фіскальної служби встановило, що у 2011 році з радіозаводу відчужили сім виробничих приміщень, вартість яких складає 40 млн. грн., що привело "до унеможливлення здійснення ефективної господарської діяльності підприємством". Прокуратура подала цивільний позов на Юрія Бойка з вимогою заплатити борг з власної кишені. Тож його майно арештували. Як виявилося, у колишнього гендиректора радіозаводу є два нежитлових приміщення, житловий будинок та квартира, 11 транспортних засобів та кошти на восьми рахунках у банках.
Нагадаємо, що офіційним банкрутом радіозавод визнаний з початку минулого року. На підприємстві почав працювати ліквідатор. Втім, відділення Фонду держмайна судиться, щоб скасувати рішення про банкрутство. На клопотання прокуратури суд також арештував усе майно заводу, яке оцінюють у 40 млн. грн., поки триває кримінальне провадження щодо банкрутства підприємства.
Володимир Іванов, начальник регіонального відділення Фонду держмайна у Рівненській області:
— Добре, що накладено арешт на майно радіозаводу, адже це не дозволить арбітражному керуючому продавати його на аукціоні. Розгляд справи про банкрутство у суді перенесли на 1 квітня. До цього часу сектор банкрутства головного управління юстиції має підготувати звіт про фіктивність банкрутства радіозаводу.Юрій Бойко, колишній гендиректор радіозаводу та власник "Енергоінвесту":
— Вважаю рішення судів незаконними. Перш за все, щодо арешту мого майна. Виставляють у цивільному позові претензію на понад 2 млн. грн., а арештоване моє майно коштує у сотні разів більше. Заблоковано всі мої рахунки. А я вже два роки як офіційно безробітний. Окрім того, суд арештував майно "Інтерекопласту", яке взагалі стосунку до розслідування про банкрутство заводу не має. По-друге, важко зрозуміти, чому претензії щодо боргу радіозаводу виставляють до мене. Гендиректор акціонерного товариства — виконавча посада. Я виконував рішення зборів акціонерів, коли продавав майно заводу, щоб погасити поточну заборгованість. Акціонери мали би порівну відповідати і за податковий борг. Не згодний також із тим, що "Енергоінвест" не виконав умов договору купівлі-продажу. Протягом трьох років, як того вимагав договір, ми виконували усі умови. Інвестували у завод 1,5 млн. доларів. Щокварталу відділення Фонду держмайна перевіряло, як ми виконуємо умови. 11 квартальних перевірок не містили жодного зауваження. А тоді Василь Берташ поставив керівником відділення Володимира Іванова і наказав йому повернути радіозавод у власність держави. Дванадцята квартальна перевірка уже містила дані, що ми не виконуємо п'ять пунктів договору. Володимир Іванов ініціював судові позови. Я тоді звернувся з листом до Фонду державного майна, щоб він перевірив, чи усі умови, яких ми мали дотримуватися, були виконані. Фонд надіслав відповідь, що ми не вчинили жодного порушення, і зобов'язав регіональне відділення припинити судові позови. Втім, це не було виконане, а прокуратура на наше звернення не відреагувала. Радіозавод не був доведений до банкрутства зумисне — про це є офіційний висновок ліквідатора. Є об'єктивні причини банкрутства підприємства. Цей процес був неминучий і розпочався, коли завод припинив працювати на оборонну галузь. До речі, більшість майна заводу було продано, коли він був у державній власності. Тоді, щоб погасити борги підприємства, продали адміністративні корпуси, дитсадки, медпункт.