Кажуть, київська золота молодь ділиться на мажорів і підмажор’я. Але і для тих, і для інших великий теніс, поїздки на Канари і Мальдіви давно вже, як вони висловлюються, повна «туфта». Від чого ж вони зараз «тащаться»? «Газета» заглянула туди, куди в принципі звичайна людина потрапити може — якщо обзаведеться відповідним прикидом і захопить з собою декілька сотень баксів. Але чи захоче вона там залишитися?..
А ви «тусите» у клубах? Перше і найпопулярніше заняття багатих нічних гультіпак — це, звичайно, клуби. Те, що було модно півроку тому, сьогодні вже не «респект», богемі до душі змінювати обстановку. Про це «Газета...» говорила з активним київським клабером, ді-джеєм Яриком Dirty — граючи в модних закладах, він спостерігає багате життя зсередини. — Клуб «Оранжерея» — це клуб класу «А», екстракласу. Відвідують його люди від 17 і до 35 років, статус середній-вищий. Іноді можна зустріти представників столичної еліти — забезпечену молодь, часто дітей високопоставлених політиків, заходять і відомі українські музиканти. — А в барі які ціни? — Мінімальна витрата з людини на барі буде від $20, щоб випити декілька коктейлів. Максимальна досягає і тисячі. П’ють здебільшого текілу, абсент, дорогі лонгі та коньяки, лікер «Куантро» — знаменитий французький лікер з апельсинових шкірок, спирту і спецій, «Блу Кюрасо» — лікер блакитного кольору, зроблений із сушеної шкірки апельсина, мускатного горіху, гвоздики і кориці з винним бренді... В «Оранжерею» приходять на понти. Та судіть хоча б по авто — «Мерседеси SLK», «Хаммери», «БМВ Z3», «Міні», «Порш» і так далі — все, що нове і дороге. На тюнінгованих «Хондах» і «Субару» їздять хлопчики, які ганяють на «Чайці» у Форсажі. — Які ще клуби? — «Роза» — це афтепаті-клуб, тобто місце, куди приходять після головної вечірки — десь до двох ночі. Це на Софіївській вулиці, народ приходить здебільшого вже «погулявший» — хто в бар, хто в чілаут (затишні кімнатки для спокійного відпочинку — Авт.). Все в теплих рожево-коричневих тонах і намальовані рожеві пелюстки на стінах. Словом, багаті тусовщики його люблять. Багато ходять у «Патіпа», бари-ресторани «Шоколад» і «Доміно». «Арена-Сіті» — ще один популярний заклад. Зроблене в червоно-білих тонах, елітна публіка, гарні дівчата і доросліші чоловіки. Деякі панянки приходять для того, щоб когось підчепити, є там, як кажуть, флірт-чинник, але здебільшого це багаті дівчата.
Скажи мені, яке в тебе авто, і я скажу хто ти Не так давно в тій же «Арені» проходило тюнінг-шоу. Був там столичний модник з дисками за $4 тис. — коли його авто зупиняється, вони все ще продовжують обертатися, створюючи ефект дискотечної кулі. Гарні і потужні автомобілі такі люди випробовують на нічних шляхах. У заможній тусовці мало не кожен другий з автомобілем — вже стріт-рейсер. — Щоп’ятниці близько 22.00 ми починаємо ганяти на одній з нових трас на Оболоні, закінчуємо далеко за північ, — розповідає Євген Чирикаленко, 28 років. — Разом з нами їздять і «БМВ», і «Порше», «Субару»... Більшість машин — це переробки, «движки» з інших авто, і у всіх майже колекційний стан. Словом, тут і просто любителі з золотими руками, і дуже багаті люди. А взагалі, у кожної компанії — своє місце збору. Не всі київські стріт-рейсери в пошуках заповітного адреналіну від нічного катання виходять на дорогу з незамутненими мізками. Зовсім чумові хлопці не проти перед заїздом з’їсти кілька «коліс» або понюхати фен — зараз синтетичні наркотики все популярніші. Влітку цього року, ось так, в одну ніч, розбили новеньку іномарку, а підрізали на дорозі свої ж. Хлопці після прийняття доз гнали на двох авто. Агресивний «політ» на трасі — й одне з авто винесло вліво, на відбійник, перевернуло декілька разів і пом’яло так, що відновити його не вдалося. Добре, що пасажири і водій залишилися цілі — подушки безпеки, ремені... Але найцікавіше, що, як виявилося, за кермом був зовсім не хазяїн авто, а його подруга по інституту. А трохи більше місяця після того, що сталося, тато цієї дівчини повернув гроші за побите авто. Тепер у гаражі стоїть «Беха» (так вони називають «БМВ»).
Вибір одягу — справа принципу Зустрічають по одягу, проводжають... по ньому ж — у компаніях заможних. Тому до вибору шмоток за статусом підходять дуже тремтливо. — В «Арені» вдягаються в Річменд і Каваллі, — продовжує Ярик. — Якщо не привозять речі з-за кордону, ходять по київських бутіках — «Спаціо», «Елма», «Подіум», і магазинах рангом нижче, таким як «Енерджі», «Дизель»... — А аксесуари? — Годинники, як завжди, — це модна фішка. Най-най, мені здається, — «Вашерон Константен», «Шапар», «Патек Філіп», «Франк Мюллер», «Картьє», «Шанель». Наприклад, ті ж «Вашерон Константен» коштують від десятків тисяч до мільйона доларів. — От тільки знати потрібно, що це саме вони. Що стосується цінової політики при купівлі одягу, це взагалі хохми — тут сміятися і сміятися, — говорить Ярик. — Моя подруга розповідала мені, як ці малолітки поводяться: взуття потрібно купувати не менш ніж за $500. У їхньому умовному клубі мажорів можуть бути лише ті, хто витрачає не менше $100 на день, інакше їх будуть вважати справжнім «відстоєм».
Я — пам’ятник собі Божевілля багатих батьків навіть не дуже зіпсовані мажорством діти сприймають нормально. Якось довелося чути історію друга про одну заможну панянку. — Ми познайомилися в інституті торік, їй тоді було 16 років. Гарна дівчинка, недурна, от тільки, як і в багатьох з її оточення, дуже вже гордовитий погляд... ну, словом, мажорка. Якось ми стояли і говорили про плани на вечір, вона запропонувала піти в «Якіторію», але тільки перед цим потрібно було заїхати «на примірку». Що можна міряти, якщо не чергову шмотку? Виявилося, я дуже кумедно помилився. Вона жила тимчасово на дачі, за 20 хвилин від Києва — десь «у тих степах», як вона показувала, була дача Януковича і колишні дачі «совкових» партійців. Отож поки вона «межувалася» (тимчасово мешкала) у своєму маєтку, в центрі Києва батьки затіяли ремонт у новій двоповерховій квартирі, а «примірка» виявилося візитом до скульптора — він робив для вітальні статуї всієї сім’ї в повний зріст. Дівчина це не схвалювала, але і пальцем біля скроні не крутила. Мама, мовляв, захотіла поставити пам’ятники своїй сім’ї в квартирі, що ж тут поганого?
«Карти, гроші, два стволи...» Пообідати в Києві в ресторанах із витонченого жіночого тіла — справа вже звичайна. Прийшли ви в ресторан, замовили салат з фруктів з різними прибамбасами, а вам винесли на підносі голу дівку з їжею в серветочках на тілі і побажали приємного апетиту. Київські адреси, де можна поїсти з «живого столу», не називаємо — не будемо робити їм рекламу. Коштує така дівчина близько $500, не рахуючи страв, що замовляють з меню. Декому, звичайно, приємніше пограти в більярд де-небудь у «Трьох китах» на Львівській — там і 15-річні, й дорослі солідні дядьки. Але багатий народ віддає перевагу ходити у казино — спустити пару тисяч за гральним столом. До речі, у столиці зараз у моді грати в карти... на жінках. (Яке падіння моралі. Раніше грали НА жінок). Дві оголені дівчини стають на коліна «вальтом», впираючись руками в підлогу, на них роздають колоду і починається гра. Хоча в нормального мужика вигляд оголеного жіночого тіла повинен викликати далеко не гастрономічні бажання, не кажучи вже про «святий» азарт картяра.
