Після публікації у «РВ» матеріалу, в якому згадувалося про виплату за минулий рік працівникам Рівенської фабрики нетканих матеріалів 13-ї зарплати, редакційний телефон не стихав. Особливо цікавилися працівники клеєвого цеху — де ж їхня преміальна зарплата, якщо навіть про звичайну дехто з робітників вже з листопада минулого року забув?
Генеральний директор фабрики Володимир Коберський люб’язно надав нам інформацію і дещо виправив журналіста: — Коли я доповідав міському голові на нараді керівників підприємств Рівного про заборгованість з виплати заробітної платні, то говорив про те, що ми намагаємося погасити існуючу заборгованість насамперед тим, що платимо вчасно поточну зарплатню. А торік нам вдалося, крім поточних виплат за 12 місяців, заплатити ще й за один місяць з минулого року. Таким чином і вийшло, що 13 місячних зарплат отримали наші працівники. За словами генерального директора, на сьогодні заборгованість по фабриці складає 217 тисяч гривень, що можна порівняти з місячним фондом оплати праці. Нарощуються обсяги виробництва, і до жовтня усі борги буде ліквідовано. У той же час працівники фабрики скаржилися на відсутність зарплатні ще з грудня-листопада минулого року, і Коберський цього не заперечив: — Можливо, існують і такі, щоправда, поодинокі випадки, адже через відсутність коштів зарплатня виплачувалась нерегулярно і дехто з робітників скористався матеріальною допомогою, коли була нагальна необхідність (хвороба, похорон тощо), а дехто ні. Цим і пояснюється різниця у заборгованостях підприємства перед кожним окремим працівником. Тобто на «нетканці» є й такі, котрі за лютий гроші отримали, а є такі, котрі з минулого року «сидять на бобах». Прихований конфлікт між робітниками, які домагаються виплати зарплатні, й адміністрацією фабрики триває вже понад рік. На вимогу працівників 1 жовтня минулого року зібралась конференція трудового колективу, яка дала лише один місяць Коберському, щоб погасити заборгованість. Справа ускладнювалася тим, що керівництво фабрики не провело для робітників перерахунок зарплатні після збільшення по всій Україні з 1 липня тарифних ставок та посадових окладів. — Якби труднощі підприємства всі члени колективу несли за принципом рівних «жертв», — пояснював тоді голова профкому фабрики Олександр Вержбицький, — то ми б їх стійко переносили разом з усіма. Але в той час, коли всьому колективу кілька місяців не виплачувалась зарплатня, деяким керівним посадовцям знайшли кошти на встановлення майже 50-відсоткових надбавок до посадових окладів, причому без узгодження з профкомом. Незважаючи на рішення конференції, що у разі невиконання або зриву термінів виконання вимог стосовно заробітної платні профком зобов’язувався поставити питання про розірвання контракту з генеральним директором та звільнення з роботи головного бухгалтера фабрики, адміністрація не погасила заборгованості. Тоді працівники ВАТ «Рівенська фабрика нетканих матеріалів» надіслали колективне звернення до прокуратури області. Прокуратурою було «встановлено, що станом на 01.03.2003 року заборгованість по підприємству з виплати заробітної плати становить 329,2 тисячі гривень». На усунення порушення закону керівнику ВАТ прокуратура винесла припис, і в результаті за неповний місяць було проведено виплату 95,8 тисячі гривень заробітної платні. Працівники відстоюватимуть свої права і надалі. Хочеться вірити, що у керівництва фабрики вистачить аргументів, щоб переконати трудовий колектив, що воно виконає свої зобов’язання. Хочеться вірити, що і профком, і керівництво завжди зможуть сісти за стіл переговорів і на партнерських засадах вирішити питання. Поки що припис прокуратури виявився дієвішим від колективного договору...
