Баскетбольна збірна Рівенської області зробила те, чого не вдавалося зробити жодній іншій нашій збірній: баскетболісти виграли Літні спортивні ігри України. Так, раніше представники Рівенщини здобували золоті медалі з різних видів спорту в особистому заліку, але щоб стати першою командою, залишивши позаду Київ, Дніпропетровську, Харківську та інші області, — такого не було.
У Миколаєві наша команда, складена з баскетболістів «Пульсара» і підсилена місцевими вихованцями Сергієм Ліщуком («Азовмаш») та Віктором Герасимчуком («Кривбасбаскет»), без проблем обіграла усіх суперників. На груповому етапі рівняни виграли у збірних Харківської, Полтавської та Дніпропетровської областей. У півфіналі на підопічних Шемосюка очікувала збірна Києва («Будівельник» плюс кілька гравців БК «Київ). Незважаючи на прогнози, рівної боротьби не вийшло, наша збірна перемогла — 87:70. У фіналі рівнянам протистояли господарі — миколаївці. Протягом усього матчу наша команда лідирувала, вигравши у підсумку — 83:72, Сергій Ліщук у цій грі набрав 36 очок. Сергій Шемосюк, головний тренер збірної області з баскетболу: — Ця перемога увійде в підручники історії нашого краю. Я горджусь хлопцями. Усі боролися до кінця. Найважчою для нас була перша гра проти харків’ян, адже Ліщук та Герасимчук грали практично «з листа». Але вони здобули правильну школу і продемонстрували, що розуміють, що таке баскетбол. Після цього команда заразилась духом перемоги. У грі з Дніпропетровською областю вирішувалося, хто далі боротиметься за 1-4 місця. Налаштовувати хлопців не треба було. У підсумку дніпряни були побиті з різницею в 31 очко. Коли гравці сказали — завдання виконано, ми в четвірці, аж не по собі якось стало. Я їм кажу, а чого зупинятись, якщо гра пішла. Матч з Києвом за напругою був другим після стартового. Думаю, столичним баскетболістам було неприємно програвати Рівному з різницею в 17 очок. У фінал ми вийшли на гребені перемог, і Миколаїв нічого нам не зміг протиставити. Єдиний, до кого після гри було зауваження, — це лікар, який не купив вчасно шампанське. Я вдячний Віті Герасимчуку та Сергію Ліщуку, останній залишив у Маріуполі вшанування «Азовмашу» і приїхав до нас. Це справжній патріотизм. Сергій Ліщук, найкращий баскетболіст суперліги сезону 2006-2007: — Наша команда додавала від гри до гри. Спочатку в мене був дискомфорт, але згодом ми злились в єдиний колектив. Хоча дивного у цьому нічого немає, з більшістю я разом відіграв шість сезонів. З таким складом, думаю, і в чемпіонаті можна було б за щось поборотись. За Рівне я готовий грати, доки будуть сили. Я тут залишив частину серця. «Пульсар» — моя улюблена команда, Рівне — моє рідне місто. Для мене це честь. Я отримав масу задоволення, позитивних емоцій, зовсім не відчуваю втоми, яка була після чемпіонату.
