Ревізори поїдуть, а контролери залишаться?

Чому раптом президент розпорядився прислати на Рівненщину ревізорів? Офіційно: у столиці нібито не задоволені тим, що в області не зуміли освоїти частину виділених коштів і гроші повернулись у державний бюджет. Неофіційно: йде боротьба за контроль над Рівненщиною між різними групами впливу.

Віталій

Як відомо, нинішній керівник області Олексій Муляренко — людина Віталія Чугуннікова. А той, у свою чергу, пов'язаний із першим заступником голови Адміністрації президента Віталієм Ковальчуком. Попри те, що Чугунніков вже формально не керує областю і є лише депутатом Рівненської облради від БПП «Солідарність», насправді саме він смикає за ниточки у нашій області. Хто знає, можливо, Муляренко й залишиться на посаді. Хоча джерела в столичних політичних колах переконують, що ні. Тож, схоже, Чугунніков таки шукає варіанти заміни першого чиновника області на свою ж людину. Однак лава запасних коротка. Юрій Благодир міг би претендувати на посаду. Але він надто самостійна фігура, та й заважає приналежність до фракції Партії регіонів у парламенті минулого скликання. Міг би бути Дмитро Зайцев, але він має ще незавершену історію з обшуками в його кабінеті в обласній фіскальній службі. Можливо, люди бізнесу? Після історій з Насіровим і йому подібними вони воліють триматись подалі від крісел у владних кабінетах. Тим більше, що конкурентом у боротьбі за контроль над Рівненщиною є ніхто інший, як генеральний прокурор Юрій Луценко. alsoread:http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=049345

Юра

Юрій Луценко починав свій політичний шлях саме з Рівненської облдержадміністрації — з 1995 по 1996 рік він був начальником управління з економіки. Тепер, кажуть, Луценко приміряється до крісла президента на наступних виборах. У цьому контексті логічно починати брати контроль над регіонами, щоб мати опору на виборах. А з чого ж починати, якщо не з рідної області? Щоправда, кадровий потенціал у Луценка не надто великий на Рівненщині. Наприклад, журналіст та екс-депутат Рівненської облради Сергій Штурхецький. Але він відійшов від політики. Перебираючи в пам'яті всіх, хто так чи інакше у різний період був пов'язаний з нинішнім генпрокурором, спадає на думку лише одне прізвище — Віктор Матчук. Однак він останніми роками живе у столиці. І зараз активно займається розбудовою структури Аграрної партії Віталія Скоцика. Який, до слова, теж має президентські амбіції. Зрештою можна привезти когось не з місцевих. Однак Рівненщина — регіон специфічний: тут за весь період незалежності не було жодного «не свого». Місцеві еліти навряд чи приймуть «чужинця». Щоправда, колись все трапляється вперше.

Олег

У цій мутній воді, коли змагаються два важковаговики, пробують зловити свою рибку й дрібніші гравці. Але теж — з президентськими амбіціями. Свої претензії на Рівненську область радикали Олега Ляшка вже давно заявили. Щоправда, довго втриматись за керівне крісло в облраді радикалу Ковальчуку не вдалось. Це зайвий раз демонструє ставлення місцевих до спроб нав'язати «столичну волю». Та голову адміністрації не обирають депутати, а призначає президент. І бути серед призначених не проти відразу два радикали: депутат Рівненської міськради Роман Стасюк та депутат облради, її екс-голова Володимир Ковальчук. Попри те, що вони однопартійці, належать все ж до різних груп впливу. Та шанси зайняти керівне крісло в області у них однакові — не надто високі. Щоправда, знову ж таки, все залежить від розкладів у Києві. Як кажуть у народі: раз на рік і палка стріляє.

Конкурс

Звісно, за новим Законом про державну службу керівника області призначають за результатами відкритого конкурсу. Та будемо реалістами: на жаль, конкурсний відбір поки що не ґрунтується на реальній конкуренції претендентів. А скоріше є формалізацією тих рішень, які прийняті у високих кабінетах. Тому обмежимось констатацією: конкурс — є, його виграє той, на кого вкажуть. Підсумовуючи, можу з великою часткою ймовірності спрогнозувати, що ця частина вистави закінчиться нічим. І табличка на кабінеті голови Рівненської облдержадміністрації не зміниться й цього разу.