Ринок Дикого віддадуть спортсменам?

5283 0

Серед численних заяв і обіцянок нової влади далеко не всі викликають іронічну посмішку. В частину з них дуже хочеться повірити. Наприклад у те, що так званий «ринок Дикого» віддасть місту унікальну спортивну споруду, викуплену колись за ціною двох автомобілів «Жигулі». Добре було б, якби замість складів одного з базарів місто одержало справжній палац спорту. Свого часу цей палац був практично збудований. Раптом «вилізла» історія з ніби небезпечними тріщинами у конструкції. Як тепер зрозуміло — це був лише привід зупинити будівництво, щоб згодом прибрати до рук «ласий шматок» нерухомості й велику територію у центрі міста. Хтось добре знав, до чого йде країна, і вирішив все на користь певних людей.

Дикий
Ярослав Дикий
Тепер, коли команди вищої ліги змушені грати у пристосованому під спортзал складі, а в палаці спорту (а це саме палац спорту, а не «спортшкола») роблять свої оборудки торговці, нова влада має шанс показати свою «народність». Заява нового керівника обласного спорту Анатолія Гірака про бажання повернути спортсменам забраний базаром спорткомплекс звучить приємно. І здійснити це можна дуже швидко. Якщо нинішній голова облдержадміністрації поставиться до повернення палацу спорту з тим же завзяттям, з яким він свого часу захоплював церкви чи громив редакцію нашої газети, ми будемо тільки вітати таке застосування енергії голови ОДА. На жаль, це все лише побажання. Базар — це гроші. Тому в конфліктах з владою базари завжди перемагали. Принаймні у Рівному. Анатолій Гірак, начальник облспортуправління: — Чи реально повернути приміщення ОДЮСШ на вулиці Здолбунівській — ще невідомо. Це питання поки вивчається, можна лише сказати, що воно досить складне, зокрема, треба з’ясувати багато юридичних моментів. Борис Чулаєвський, президент Рівенської обласної федерації легкої атлетики, у 1989 році був призначений директором ОДЮСШ на вулиці Здолбунівській: — У 1989 році спортшкола була майже готова. Це мала бути унікальна спортшкола. Протягом дня в цій школі могло займатися понад тисячу дітей. Припинили будівництво, оскільки тріснули ригелі. Для посилення цієї конструкції архітектори навіть розробили план. На жаль, тоді в країні нікому нічого не було потрібно. Отож коштів, щоб довести усе до кінця, тоді не знайшли. Хоча було придбано вже багато інвентарю, меблі, загалом на більш як 50 тисяч радянських рублів. Я думаю, що і через стільки років це приміщення потрібно використовувати саме для того, для чого воно і планувалося — для спорту. Сергій Шемосюк, головний тренер БК-93 «Пульсар»: — Ми вклали чимало сил у цю спортшколу. Ходили з дітьми на суботники, допомагали будівельникам. Якщо нова влада зробить те, що обіцяє, це буде чудовий подарунок дітям, спортсменам. Після купівлі цього приміщення п. Дикий обіцяв не змінювати профілю. Людина має відповідати за свої слова. Микола Шолудько, начальник управління містобудування та архітектури ОДА: — Я був автором проекту ДЮСШ, його навіть відзначили на ВДНГ. Але що там вже згадувати — треба було продати, то продали. А розмови про якусь там невідповідність споруди для занять спортом чи небезпеку від тріщин, які з’явилися під час будівництва, просто некомпетентні. Зокрема, ті ж таки тріщини зараз чомусь нікому не загрожують, достатньо було власнику ринку підсилити необхідні конструкції та виправити помилки, допущені будівельниками. Ярослав Дикий, голова ТзОВ «Радуга», власник МПП-фірма «Торговий центр»: — Для того, щоб у споруді діти почали тренуватися, владі тепер доведеться орендувати необхідні приміщення за відповідну плату. А в майбутньому лише на таких самих умовах домовлятися і про використання інших спортивних споруд, будівництво яких нав’язали мені, як компенсацію за втрачену ДЮСШ на Здолбунівській. Таким чином владі доведеться виправляти свої колишні прорахунки. Вона ж бо не вважала за необхідне завершувати розпочаті спортивні споруди і будувати нові. А дбала про ринки, про вигоду одразу, а не у майбутньому. Натомість я завжди вважав, що з часом потреба у ринках зникне і дійде справа до спорту. І зараз, як розумію, мої переконання починають справджуватись — у місті немає де займатися спортом. Що ж, мені однаково, на чому заробляти: на ринку чи на спорткомплексі. Але таки заробляти, бо просто відібрати у мене те, що я чесно купив, збудував, у що вклав мільйони гривень, ніхто не має права. І на закінчення, якщо голова ОДА Василь Червоній насправді задався метою відновити ДЮСШ, то це щонайменше дивно. Адже свого часу саме депутати фракції «Народний рух України» і народний депутат Червоній якнайбільше сприяли створенню ринку, допомагали отримати кредит у банку для його будівництва.

Стисла довідка «РВ»: На початку 1992 року тодішній представник Президента на Рівенщині Роман Василишин видав розпорядження «Про передачу з балансу Рівенського міськвиконкому кількох об’єктів для завершення їхнього будівництва і експлуатації за призначенням на баланс різних приватних структур». Недобудована спортивна школа дісталася ТзОВ «Радуга». 29 липня 1992 року Рівенська міська управа під головуванням Федіва прийняла розпорядження «Про продаж незавершеного будівництва ДЮСШ на Здолбунівській ТОВ «Радуга». Спеціально створена комісія вирішила суперечки щодо оціночної вартості й встановила її на рівні 14128 тисяч карбованців. Між міською управою і ТОВ «Радуга» був укладений договір купівлі-продажу, в якому йшлося, що після добудови на площах об’єкта має бути як ДЮСШ, так і адміністративні й службові приміщення ТОВ «Радуга» та його структур. Але вже 17 червня 1996 року міський голова Мороз дозволив ТОВ «Радуга» розробити проектно-кошторисну документацію на перепрофілювання незавершеної будівлі ДЮСШ під критий ринок. Щоправда, міський голова Віктор Чайка зобов’язав Ярослава Дикого компенсувати втрачену спортивну споруду будівництвом пляжних волейбольних полів, спортшколи з веслування і спорткомплексу на вул. Млинівській. Для закінчення будівництва цих спортивних споруд 16 березня Ярослав Дикий попросив голову ОДА Червонія допомогти ТзОВ «Радуга» в отриманні банківського кредиту на 3 мільйони гривень.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також