Депутатка від фракції «Свободи» Ірина Савчук подала на наступну сесію Рівненської облради проект звернення до центральних органів влади щодо захисту інституції сім'ї в Україні.
У зверненні озвучено аж вісім вимог до парламенту, Кабміну, президента та РНБО. Серед них:
- зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, в якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки;
- вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів, законопроектів і урядових документів, як такі, що несуть виключно ідеологічне та антинаукове навантаження, та не допустити включення цих словосполучень у нові закони та нормативно-правові акти;
- не допустити ухвалення закону України «Про цивільне партнерство»;
- виключити з проектів регулятивних правових актів в освітній сфері та з текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету «подолання гендерних стереотипів»;
- припинити спроби ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульської конвенції);
- заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо. Ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму»;
- створити Міністерство у справах сім’ї або запровадити інститут Урядового уповноваженого з питань сім’ї. На відповідні посади призначити людей, які відомі своєю відданістю справі захисту інтересів сім’ї та моральності в українському суспільстві;
- зупинити процес внесення змін до Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині викривлення дефініцій сім’ї, шлюбу, батьківства, материнства й дитинства.
Не менше 33 депутатів облради мають проголосувати за це звернення, щоб його відправили до Києва.
У проекті звернення Ірина Савчук зазначає, що «глибоку занепокоєність викликає той факт, що донині влада так і не визначилася з державною стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Така стратегія, на нашу думку, повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних християнських цінностях і природному розумінні сім’ї як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей».
Щодо Стамбульської конвенції, яка виступає проти насильства над жінками та проти домашнього насильства, то депутатка зазначає, що не потрібно її ратифіковувати, оскільки вона визначає поняття “гендер” та похідні від нього поняття.
«На відміну від загального уявлення про гендерну рівність (чи заборону гендерної дискримінації) як рівність виключно між чоловіком та жінкою (чи заборону дискримінації на підставі статі) в різних сферах суспільного життя, відображеного, зокрема, в Законі України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, Стамбульська конвенція впроваджує інше розуміння гендеру та проводить чітку різницю між поняттям статі та гендеру та гендерну ідентичність (за якою виділяють трансгендерів, агендерів, транссексуалів – загалом нараховують близько 50 типів гендеру)», - наголошено у проекті звернення.
Як зазначає п.Савчук, «кожна держава, яка підписала міжнародний договір, має суверенне право не надавати згоду на його обов’язковість, тобто не ратифіковувати, але при цьому не діяти в порушення його об’єкту та мети. За 6 років із 47 держав-членів Ради Європи три не підписали і не ратифікували Стамбульську конвенцію, 22 – підписали, але не ратифікували (серед них Велика Британія, Німеччина, Греція, Ірландія, Ісландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Норвегія, Словаччина, Хорватія, Швейцарія); ще 22 – підписали і ратифікували цей договір».