Уперше Андрія Таргонія «підставили» у лютому минулого року, коли у його кабінеті влаштували зйомку відеокліпу для московської пропаганди за участю сумнозвісного Олександра Музичка. Бандит на прізвисько «Білий», якому тоді «злочинний режим» видав зброю, мав зіграти роль «страшного бандерівця», а «режисери» в особі офіцерів міліції уважно стежили за ходом зйомки, не перешкоджаючи Музичку ганяти по кабінету переляканого прокурора.
Фото 4vlada
Уперше Андрія Таргонія «підставили» у лютому минулого року, коли у його кабінеті влаштували зйомку відеокліпу для московської пропаганди за участю сумнозвісного Олександра Музичка. Бандит на прізвисько «Білий», якому тоді «злочинний режим» видав зброю, мав зіграти роль «страшного бандерівця», а «режисери» в особі офіцерів міліції уважно стежили за ходом зйомки, не перешкоджаючи Музичку ганяти по кабінету переляканого прокурора. Самого Музичка режисери згодом прибрали, аби не бовкнув зайвого, а пропаганда зробила з нього «героя».
Тим часом прокурор райпрокуратури Таргоній не знайшов нічого кращого, як подати позов до міліціонерів, які дозволили та заохотили публічне над ним знущання. Тож коли виникла потреба показово «заарештувати прокурора-корупціонера», кращої кандидатури, ніж Андрій Таргоній не знайшли. Скоріше за все, Таргонія заарештували за «рознарядкою», узгодженою із Києвом. Але цього разу усе вийшло не так гладко, як минулої зими. Чи то «режисери» виявилися не такими здібними, чи то «сценарій» був «по-дебільному написаний», але справа щодо «хабарника-прокурора» розсипається із самого початку. Чим усе це закінчиться — невідомо, але те, що в розбурханому міліцейсько-прокурорсько-судовому кублі наговорять один про одного багато цікавого — це точно. Можливо, після цього усім буде вже не до Таргонія. Якого, до речі, вже випустили.
Фото 4vlada
Затримання Андрія Таргонія, якого місцева міліція відверто і давно недолюблює через судові позови до їхніх колег, планували аж у самому МВС. Подейкували, що міністр Арсен Аваков мав дати прес-брифінг після затримання. Втім, сума хабара, мабуть, була замалою, тож розповідали про затримання на місцевому рівні.
Близько 15-ї години 3 липня понад десятеро бійців спецпідрозділу "Сокіл", а також працівники УБЕЗу увірвалися до кабінету Таргонія і вилучили із шухляди робочого стола папку з 24 купюрами по 500 гривень. Разом із правоохоронцями до кабінету увійшли "громадські активісти" й журналісти, яких теж, як і у лютому 2014-го, залучили до "операції". Обшук у кабінеті прокурора тривав кілька годин. За той час у Таргонія вилучили мобільний, його посвідчення та 12 тисяч маркованих гривень. При цьому слідчі зафіксували, що від спеціальної фарби, якою маркують хабар, на руках затриманого було три невеликі цятки — на двох пальцях та долоні.
Дуже цікавими виявилися особи тих, хто давав хабар. Андрій Таргоній нібито вимагав 50 тисяч гривень в активіста місцевого Євромайдану та коменданта наметового містечка у Рівному під час революції Олександра Кравченка. Цей 20-річний юнак після того, як взимку невідомо від кого захищав у Рівному "ідеали Майдану", у травні 2014 разом з сімома товаришами вчинив розбійний напад на мешканця Рівненського району. Побили та відібрали авто, забравши із машини й речі. Засудили тільки одного. Справи решти повернули із суду на доопрацювання. Процесуальне керівництво у справі доручили вести Андрію Таргонію.
За версією обласної прокуратури, яка зараз веде справу, Андрій Таргоній запропонував Олександру Кравченку закрити його кримінальне провадження — за 50 тисяч гривень, 35 тисяч з яких мало перепасти потерпілому — як компенсація за завдані збитки. Кравченка нібито це обурило, і він одразу пішов скаржитися в обласну прокуратуру та міліцію, прихопивши аудіозапис розмови з вимаганням грошей.
Заступник обласного прокурора Андрій Боровик вже через годину після затримання Таргонія дав прес-конференцію, на якій стверджував, що Таргоній отримав 15 тисяч хабара (а знайшли лише 12 тисяч). Де пропали три тисячі гривень — у прокуратурі пояснити не можуть. Кажуть, ще раз проводитимуть обшук.
Андрію Таргонію оголосили підозру у вчиненні злочину за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище). Прокурору загрожує позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. На клопотання прокуратури Рівненський міський суд відправив прокурора у СІЗО на два місяці, проте за гратами Андрій Таргоній пробув недовго — у понеділок батьки прокурора внесли за сина заставу — 97,44 тис. грн. У той же день прокурор області Анатолій Ковальчук звільнив прокурора Таргонія з посади. Тепер підозрюваний без дозволу слідчого чи судді не має права покидати Костопіль, де проживає.
Андрій Боровик, заступник прокурора Рівненської області:
— Оскільки прокуратура самостійно не здійснює оперативно-пошукову діяльність, щоб задокументувати факт хабарництва, ми залучили працівників УБЕЗу з області та представників їхнього центрального апарату з Києва. Під час затримання прокурор не пручався, але й нічого не пояснював. Кошти він добровільно, на відміну від адвоката, не віддав. Раніше подібних скарг на Андрія Таргонія не було, проте його не раз притягували до дисциплінарної відповідальності, зокрема, через те, що він до суду направив кримінальне провадження щодо невинної людини. Адвокат був присутній при слідчих діях у кабінеті прокурора. Це він підтвердив у судовому засіданні, коли Таргонію обирали міру запобіжного заходу. Окрім того, затримання фіксували на відеокамеру, тож підкинути гроші, як стверджує підозрюваний, не могли. Коли просвічували руки Таргонія на наявність фарби, були свідки. Стіл, до речі, просвітили ультрафіолетом одразу. Він був чистий, тож заплямувати руки Таргоній там не міг.
Зрештою, наявність фарби на руках — не основний аргумент під час затримання хабарника. Гроші можуть і не брати у руки. Наприклад, лікар військкомату, якого ми недавно затримували, подзвонив і сказав покласти кошти у його шухляду. Перед затриманням Андрія Таргонія прокуратура проводила низку слідчо-оперативних дій. Є відео та аудіозапис, які підтверджують, що колишній прокурор вимагав та отримав хабар.
Зазначу, що кримінальне провадження щодо розбою повернули в УМВС. Справа у тому, що два місяці тому Андрій Таргоній без-будь-якого пояснення відібрав у слідчого міліції це провадження і викликав на допит учасників, які були оголошені у розшук. Вони приходили до нього кілька разів. Незрозуміло, чому процесуальний прокурор не зробив нічого, щоб їх затримали. Чи оголошували підозру хлопцю, в якого Таргоній вимагав хабар, я не знаю. Били людину двоє підозрюваних, решта були поруч. До слова, нам нещодавно надійшла інша скарга на Андрія Таргонія — від мешканця району, якого побили у лютому 2014 року. За словами скаржника, Таргоній вимагав у нього 500 доларів, щоб довести його справу до кінця. А потім підробив протокол допиту, що потерпілий відмовляється від претензій кривдників, бо нібито сам впав, — і закрив кримінальне провадження. Ми відновлюємо цю справу, її бере на розгляд Генпрокуратура. А щодо дій Таргонія буде відкрито кримінальне провадження. Ще визначимося з кваліфікацією: чи за фактом вимагання, чи за фактом зловживання службовим становищем.
Андрій Таргоній, підозрюваний у хабарництві та звільнений з посади прокурора прокуратури Рівненського району:
— Я не вимагав і не брав хабара. Навіть якби й хотів закрити кримінальне провадження проти Кравченка, це було б неможливо. Злочин серйозний. Мене підставили. Я був невигідний ні обласному керівництву, ні районному, оскільки виконував свою роботу чесно. На мене не раз намагалися чинити тиск, зокрема, систематично це робили прокурор району Забродоцький та заступник прокурора області Романчук. За новим КПК неможливий розгляд справ без процесуального керівництва ось таких звичайних прокурорів, як я. Я все робив доброчесно і на мене не могли вплинути, тому вирішили мене, незручного, таким чином прибрати з посади.
Окрім того, підставити мене було вигідно начальнику УМВС Сергію Максимову — у помсту за колишнього начальника Рівненського райвідділу міліції Ігоря Денисюка. Максимов мав би його звільнити за невиконання своїх службових обов'язків (йдеться про те, що Ігор Денисюк та слідчий Василь Холодько не зупинили Олександра Музичка. — Ред.), проте цього не зробив. Очевидно, Денисюк знайшов до нього підхід. Кримінальне провадження, яке я вів щодо Кравченка та інших осіб, непросте. Серед тих, хто вчинив розбій, — син директора потужного підприємства в районі та син колишнього начальника УБОЗу. Я від початку вів цю справу, проте у мене забрав її УБОЗ і перекваліфікував з розбою на хуліганство, злочин середньої тяжкості, за який, відповідно, значно менше покарання. З восьми осіб, які вчинили напад на чоловіка, лише одного засудили, з якого взяти не було що. Інших нібито оголосили у розшук, проте рік ніхто нікого не шукав.
Я тільки можу здогадуватися, як гроші потрапили до мого робочого стола. У п'ятницю до мене приходив і Олександр Кравченко, і потерпілий з адвокатом. Вони домовлялися про відшкодування, бо це б пом'якшило обставини у справі, проте домовленості мене не стосувалися. Кравченко сидів і писав за моїм столом, я ж у той час переглядав кримінальні справи, яких мав десятки. На столі лежало багато папок, підозрюваний постійно крутився, міг у той час підкласти гроші в одну з папок, проте я не міг нічого запідозрити. Коли він пішов, я почав деякі папки, що були на столі, ховати у шухляди, щоб впорядкувати робочий стіл. За кілька секунд до кабінету увірвалися "Сокіл" та УБОЗ, а за ними невідомі люди. Усього десь 17 осіб. Я розгубився, не виключено, що і в цей час хтось міг підкинути гроші. Слідчий з'явився тільки через 15 хвилин. Руки на наявність фарби у мене перевірили десь на 4-й годині обшуку в моєму кабінеті. У мене було дві цятки на пальцях. Вони могли з'явитися, коли мене змушували сідати за стіл, де розкладали папку з грошима, та писати на ньому.
Мене взяли під варту, вважаю, несправедливо — тільки на основі протоколу допиту Кравченка та на основі коштів, які мені й підкинули. У мене оклад прокурора був 1314 гривень, а мені заставу встановили майже 100 тисяч, непомірну велику. Я вдячний, що мої рідні та близькі друзі змогли знайти кошти, щоб звільнити мене. Я зацікавлений у якнайшвидшому розслідуванні, тому й просив суд арештувати свій мобільний телефон. Впевнений, це допоможе довести, що я не винний. До слова, розгляд судових справ щодо Денисюка та Холодька зумисне затримують — перенесли аж на вересень слухання. У той час в Ігоря Денисюка закінчується термін запобіжного заходу і термін відсторонення його від посади.
Вікторія Власик, адвокат Андрія Таргонія:
— Ми готуємо адміністративний позов про визнання незаконним наказу про звільнення Андрія Таргонія. Його звільнили на основі того, що у його шухляді знайшли кошти, проте слідство не довело вину п. Таргонія, а суд не визнав його винним. Відповідно до вимог законодавства його мали б відсторонити від посади на період слідства, а не звільняти.
Також подаватимемо скарги до суду щодо порушення прав Андрія Таргонія на захист. До кабінету пана Таргонія, окрім правоохоронців, зайшли громадські активісти, журналісти, проте адвоката (безкоштовний адвокат, якого надає держава усім, кого підозрюють у вчиненні кримінального злочину. — Ред.), якого і викликав сам слідчий, не впустили. Є відео, де троє чоловіків не пропускають адвоката Ковальчука. Таким чином, всі слідчі дії під час затримання проводили з порушенням, сліди фарби на руках фіксували без присутності адвоката. Суд, згідно з нормами законодавства, має визнати усі докази, які були зібрані, недопустимими.
Я б не взялася за цю справу, якби за тиждень до того, що сталося, випадково не познайомилася з Андрієм Таргонієм. Він був процесуальним прокурором у справі одного мого підзахисного. Ми заходили до прокурора буквально на 5 хвилин і я була вражена і здивована, що у прокуратурі є такі кадри. Андрій відрізняється від більшості своїх колег, він дуже правдива і чесна людина. Дуже схоже, що показове затримання підлаштоване, щоб зіграти на відомому імені — для більшого резонансу.
Сергій Максимов, начальник УМВС у Рівненській області:
— Не хотілося б коментувати справу, оскільки веде її прокуратура. Проте зараз Андрій Таргоній буде звинувачувати кого тільки можна, всі будуть крайніми, тільки не він. Додам лише, що навряд чи у розбої минулого року брав участь син котрогось із колишніх начальників УБОЗу, я би про це знав.
tag:Хабар Таргоній
