Розписка, навіть написана від руки, без свідків і не завірена у нотаріуса, тепер є документом, який є підставою для повернення боргу. При цьому строк давності розписки не має значення. Таке рішення прийняв Верховний суд України. Законодавство і раніше дозволяло приймати розписки як доказ в суді для вирішення грошових спорів. Але раніше траплялось це рідко.
Розписка, навіть написана від руки, без свідків і не завірена у нотаріуса, тепер є документом, який є підставою для повернення боргу. При цьому строк давності розписки не має значення. Таке рішення прийняв Верховний суд України. Законодавство і раніше дозволяло приймати розписки як доказ в суді для вирішення грошових спорів. Але раніше траплялось це рідко. Микола Глотов, адвокат: — У моїй практиці неодноразово траплялися випадки, коли позивачі в судовому порядку вимагали повернення позичених коштів і при цьому вказували, що факт позики підтверджується розпискою. Суди залежно від обставин справ підходили до врахування розписок по-різному, інколи брали розписки до уваги і вважали доказом передачі коштів, а інколи й ні. Що ж до позиції Верховного Суду України щодо того, що розписка є документом, то зауважу, що в Україні відсутнє прецедентне право, тому рішення вищих судів, у тому числі й Верховного, не обов'язкові до застосування судами районними, міськими чи апеляційними. Тобто насправді із судовими спорами про стягнення боргу за розписками нічого суттєво не змінюється, кожен суддя може або врахувати позицію Верховного суду, або не врахувати.
