За кілька кілометрів від Сарн успішно знешкоджено 100-кілограмову авіабомбу та артснаряд, виявлені в місті. На авіабомбу натрапив у понеділок на власній присадибній ділянці на вулиці О. Невського мешканець райцентру Варужан Саркісян.
За кілька кілометрів від Сарн успішно знешкоджено 100-кілограмову авіабомбу та артснаряд, виявлені в місті. На авіабомбу натрапив у понеділок на власній присадибній ділянці на вулиці О. Невського мешканець райцентру Варужан Саркісян. Він копав яму для сміття, як раптом лопата дзенькнула по металу. Розгорнувши руками спушену землю, чоловік жахнувся. Навіть невеликої частини масивного хвостового оперення авіабомби, яке проступило на поверхню, було достатньо, щоб пройнятися холодком мовчазної, але страхітливої небезпеки. З тривожним повідомленням Варужан одразу ж поквапився до розташованого за кількасот метрів районного військкомату. Там оперативно взялися вирішувати надзвичайну ситуацію, але Варужану Саркісяну та його сусідам довелося перебувати в тривозі до ранку. — Не заснути було тієї ночі, — згадує чоловік. — Було дуже боязко, і страх неможливо було відігнати. Хоча та бомба й пролежала в землі роки і нічого з нею не сталося, але на думку все спадало, а не дай Бог раптом візьме та й вибухне. Тож довкола нічого живого не залишиться. Мені, старому, якщо гинути, то ще куди не йшло, але ж саме з’їхалися діти, онуки. Та й свято у нас — онуці Катрусі, яка приїхала погостювати з Москви, сім років виповнилося. А тут виходить, нічого сказати, оце так подаруночок дідусь їй викопав. Але, на щастя, вже всі переживання позаду — приїхали військові і забрали те лихо з двору. Знешкодженням вибухонебезпечного боєприпаса займалися військовослужбовці групи піротехнічних робіт військової частини Д-0080 Міністерства з надзвичайних ситуацій, яка дислокується у селі Городище неподалік Рівного. Для них це справа хоч і майже буденна, але важка і вкрай напружена. Головне, що передусім мав вирішити командир групи капітан Ярослав Киричок, чи можна транспортувати авіабомбу в безпечне місце, чи підривати на місці. — В останньому випадку, — розповідає Ярослав Киричок, — була б створена спеціальна комісія за участю військкоматівців, міського голови, з небезпечної зони було б евакуйовано населення тощо. Проте у даному випадку авіабомба підлягала вивезенню. Я встановив, що підривник, від якого вона мала б вибухнути, розрахований на сильний удар. Тобто якщо з бомбою поводитися акуратно, нічого з нею не станеться. Що досить характерно, як для авіабомби радянського виробництва часів війни. Натомість, якщо б підривник був з якимось сповільнювачем, скажімо, хімічним чи годинниковим, зачіпати авіабомбу було б вкрай небезпечно. Такі підривники головним чином трапляються у німецьких бомбах. З усіма передбаченими заходами безпеки піротехніки-рятувальники вивезли авіабомбу і снаряд (його було виявлено на території місцевої військової частини) за кілька кілометрів від Сарн і там підірвали. Незважаючи на той факт, що попередньо боєприпаси були закопані майже на два метри під землю, вибух був досить потужний, і осколків, які розліталися навсібіч, не бракувало. Не виникало жодного сумніву, що якби боєприпаси, передусім авіабомба, вибухнули у місті, наслідки були б трагічні. В цьому переконаний і військовий комісар Сарненського району Петро Луцишин: — Окрім потужної вибухової хвилі, яка б зруйнувала не один будинок чи навіть не один квартал, слід врахувати й те, що смертоносні осколки від такої 100-кілограмової авіабомби розлітаються навколо майже на кілометр. А навколо бомби — приватний сектор, багато людей. До того ж за 200 метрів школа, інші установи та заклади. Одне слово, навіть передбачити важко, що могло б бути. Проте все закінчилося добре. За нашою заявкою щодо знешкодження боєприпасів військовослужбовці піротехнічної групи МНС прибули оперативно, і швидко і якісно врятували сарненчан від можливої небезпеки. Як повідомив капітан Ярослав Киричок, з часу формування групи піротехнічних робіт в/ч Д-0080 на її рахунку вже близько 370 знешкоджених вибухонебезпечних предметів на підпорядкованих територіях. Це 44 авіабомби, які були знайдені на Рівенщині та Волині, а решта — мінометні міни, гранати та артснаряди, виявлені на території семи районів нашої області. — Попереду нас очікує роботи ще більше, — говорить Ярослав Киричок. — Справа в тім, що земля має властивість з часом випихати схоронені в ній боєприпаси на поверхню. Тому з кожним роком виявлених бомб і снарядів стає все більше.
