Стрес – це реакція організму на фактори, які потенційно загрожують фізичному та психічному здоров’ю людини. Він проявляється на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях. Ми звикли чути, що стрес знижує імунітет, підвищує артеріальний тиск, погіршує пам’ять та увагу, викликає роздратованість і порушує сон. Та чи насправді стрес тільки погіршує життя? Не всім.
Що допомагає здолати стрес, розповіла у Фейсуці про свій досвід відома суддя-блогерка-кондитерка з Рівненщини Олександра Жуковська. Вона живе у стресі та залишається щасливою.
Ймовірно, хто з наших читачів також скористається порадами Олександри Жуковської, щоб змінити своє життя.
1. Треба змінити власне відношення до стресу. Адреналін допомагає нам пережити складну ситуацію, додаючи сили, щоб «битись або бігти». Тому в умовах стресу люди сильніші. Проблема в тому, що стрес не можна переживати пасивно, інакше адреналін не виконає свою функцію «бийся або біжи» і замість позитивного ефекту накопичується негативний. Щоб від стресу мати користь, то адреналін треба «гасити» на фізіологічному рівні. А це може зробити лише молочна кислота, яка виділяється, коли працюють м’язи. Найкращим варіантом поведінки буде не вжиття алкогольних напоїв, а фізична активність: заняття в спортзалі, плавання, рубка дров чи просто прогулянка швидким кроком. До речі, саме тому я часто ходжу коридорами суду туди-сюди, примушуючи свої м‘язи працювати. Мій кабінет на третьому поверсі, а зали судових засідань-на першому і другому. Хоч робота судді «сидяча», але коли розглядала справи, то сходами верх-вниз щодня проходила 5-6 тисяч кроків.
2. Якщо стресова ситуація неминуча (співбесіда, перевірка, складна справа, операція ітд), то треба уявити найгірший варіант і налаштувати себе так, ніби це вже сталось. Наприклад, загрожує звільнення. Уявіть, що вже звільнили. На цьому закінчиться життя? Ні. Від цього зруйнується сім’я? Ні. Доведеться шукати нову роботу? Чудово, можливо, буде кращий варіант, адже ви вже досвідченіший, ніж тоді, коли влаштовувались на першу. Або це стане поштовхом, щоб відкрити власну справу і не працювати «на чужого дядю». Після такого аналізу реакція буде щось на кшталт: «Ну нехай звільняють. Це не кінець світу. Я все одно дам собі раду і ще невідомо хто втратить». Ще один приклад: молода візажистка боїться виконати перший макіяж клієнтці, бо раптом не вдасться гарно намалювати очі. Уявімо, що так і сталось. І що тут страшного? Та змиє і перемалює, а за незручності візьме менше грошей. При найгіршому варіанті, перед клієнткою доведеться вибачатись за те, що витратила більше часу на макіяж і ця жінка може не повернутись в майбутньому. Майстриня здобуде необхідний досвід навіть при поганому розвитку подій і стане кращою. А наступній клієнтці пояснить, що лише починає працювати і саме тому вартість її послуг трохи нижча.
3. Дослідження гарвардського професора Дена Гілберта підтверджує, що наш мозок може уявляти наслідки навіть тих подій, які не відбулись в реальності. Це називається «симулятор досвіду». Одночасно, коли мова йде про очікуваний стрес, симулятор дає збій: наша уява малює жахливішу картину, ніж воно може бути насправді. Все через «психологічну імунну систему», яка притаманна кожній психічно здоровій людині. Наш мозок здатен синтезувати щастя, тому ми робимо саме те, що приносить нам задоволення. І в момент стресу ця функція запускається автоматично: ми шукаємо спілкування з близькими, друзями, займаємось улюбленими хобі. Не треба шукати щастя деінде, ми його створюємо самі. І тому навіть сильний травмуючий досвід (автотроща, в якій стали інвалідом, програш на виборах, звільнення, розлучення ітд) через деякий час не впливатиме на наше відчуття щастя. Це знання допомагає легше і швидше пережити стресову ситуацію.
4. Не емоції керують нами, а ми емоціями. Контроль емоцій-це не чавити їх в собі, а розуміти як власні емоції, так і оточуючих, щоб справлятись з почуттями. Емоцій не потрібно стидатись, не ділити їх на хороші і погані. Головне усвідомлювати, що відбувається. Таким чином можна захиститись від маніпуляцій і пережити стрес. В найскладніших ситуаціях, коли навіть власні емоції важко вгамувати, варто запускати «режим відновлення». У кожного він свій. Я, наприклад, створюю навколо себе щось на кшталт «пузиря», ізолююсь від можливості будь-якого зовнішнього впливу: вимикаю телефон, Інтернет, відрубую канали зв‘язку і можу на декілька днів зникнути в горах/лісі. Зазвичай, в цей пузир допускається лише моя сім‘я, адже спілкування з рідними, які тебе підтримують, дуже допомагає відновитись.
5. Висипатись – надзвичайно важливо. Достатня кількість сну – це запорука психологічно здоров‘я, адже в цей час мозок очищається. Зазвичай, мені достатньо 6 годин. У найбільш стресових ситуаціях, коли створюю навколо себе «пузир», то можу спати по 10-12 год. на добу. Мабуть, багатьом відоме відчуття, коли мозок ніби не вимикається, а десь «мандрує»? Про те, як справляюсь з проблемою засинання детально розповідаю у відео. Думаю, в кожного буде власний рецепт: комусь допомагає ритм, а комусь і звуки живої природи.
6. «Харчуватись веселкою» задля здоров’я мозку радив у своїх книгах доктор Амен. І це дійсно працює. Якщо раціон прісний і одноманітний, то стрес організмом переноситься гірше. А от якщо регулярно вживати не лише білок і повільні вуглеводи, а й кольорові фрукти, ягоди, овочі і зелень, то є сили і бажання долати кризові ситуації.
7. Пити воду. Низький рівень води поглиблює стрес і зменшує можливість нашого мозку йому протидіяти. Тому важливо вживати достатню кількість простої води, щоб не відчувати пригнічення.
Знайте, що стрес робить нас сильнішими. Більше гуляйте, пийте воду, харчуйтесь «веселкою», висипайтесь і пам’ятайте: щоб не сталось, відчуття щастя повернеться. Все в наших головах.
Читайте також: Протистресовий рецепт судді: на кухню — готувати смаколики , Реакція на стрес: прокурорка, яка нині працює суддею, робить вишукані цукерки, Суддя з Рівненщини потрапила у топ-трійку кращих суддів країни
