Щороку в області звертається за медичною допомогою близько трьох тисяч осіб, що постраждали від покусів різними тваринами, 600-800 осіб отримують профілактичне лікування, завдяки чому вдалося уникнути захворюваності на сказ серед людей.
Сказ — невиліковна інфекція багатьох видів тварин і людини. Збудник сказу — вірус — уражає центральну, нервову систему, що призводить до смерті. Вірус виділяється у хворих тварин із слиною, тому зараження найчастіше настає при покусах, а також може відбуватися при ослиненні шкіри, при зніманні шкіри із хворої тварини, її виробленні та інше. Адже, у багатьох з нас на шкірі рук є малопомітні або й зовсім непомітні ушкодження, мікротравми, через які й потрапляє вірус. На сказ хворіють всі теплокровні тварини, включаючи мишей, щурів, зайців, ондатр і т.д., але найчастіше в Рівенській області зустрічається і найнебезпечнішим є захворювання на сказ серед лисиць, собак, котів і корів. Слід зазначити, що порівняно з 60-70 роками минулого століття перебіг хвороби у тварин змінився. Раніше часто реєструвалася буйна форма сказу, коли хвора тварина дуже агресивна, несподівано накидається на людей, завдаючи тяжкі покуси. В останні десять років досить часто зустрічається так звана тиха форма сказу, особливо серед диких тварин та собак. Дикі тварини втрачають будь-який страх перед людиною, забігають у населені пункти вдень, нападають на собак, домашніх тварин і навіть людей. Поява серед білого дня в населених пунктах лисиць, куниць, тхорів та інших диких тварин відразу ж повинна викликати підозру. В даній ситуації покусану тварину необхідно помістити в клітку, або — в крайньому випадку — вбити і терміново сповістити спеціалістам ветеринарної медицини. Тварину, запідозрену в захворюванні, необхідно брати в руки тільки в гумових рукавицях. Коти частіше хворіють на «буйну» форму сказу. В основному, вони дуже агресивні, рухливі, за короткий проміжок часу можуть пробігати великі відстані, завдаючи покуси тваринам і людям, які зустрічаються на шляху. Тварини, хворі «тиху» форму сказу, як правило, не виявляють ознак агресивності й лише зрідка завдають покуси. Зовнішніх проявів хвороби небагато: пригнічений вигляд, в’ялість, опущений хвіст, хрипкий голос. Часто вони намагаються сховатися у темний куток, відмовляються від їжі. Стародавня назва хвороби — гідрофобія (тобто водобоязнь). Проте слід пам’ятати, що хворі тварини бувають здатні пити воду, перепливати річку. Вірус сказу може з’явитися в слині за 10-14 днів до проявів хвороби, і заразитися можна навіть від здорових на вигляд тварин. Тому при кожному покусі, навіть при ослиненні, потрібно промити рану водою з милом і негайно звернутися в медичну установу. До речі, прийом потерпілих від покусів, вважаючи на особливу небезпеку сказу, в усіх установах проводиться позачергово. За твариною, яка завдала покуси, ветпрацівники проводять відповідний нагляд. На жаль, в окремих випадках потерпілі або їхні близькі під впливом емоцій знищують ту чи іншу тварину, що завдала покус, і медичні працівники змушені проводити повний курс лікування проти сказу. Якщо не вдалося вберегтися від покусу або ослинення, насамперед потрібно запам’ятати тварину, що завдала покус, встановити її власника, адже від цього значною мірою також залежатиме курс лікування. В нашій області щорічно виявлялося 8-20 випадків сказу серед тварин. Минулого року було зареєстровано 21 вогнище сказу, в позаминулому році — 13 вогнищ. У 2005 році хворі тварини були виявлені у Березнівському, Сарненському, Рівенському, Костопільському, Гощанському, Радивилівському, Володимирецькому, Здолбунівському, Дубенському районах та м. Рівне. Серед тварин на сказ захворіли 11 лисиць, 2 собаки, 6 котів, 1 корова, 1 куниця. За три місяці цього року вже захворіли 4 лисиці та 2 коти. Діти особливо часто страждають від покусів і не слід дозволяти їм гратися з бродячими собаками та кішками. Помітивши у дітей подряпини, необхідно з’ясувати їх походження, і якщо вони заподіяні тваринами, негайно порадитися з лікарем. Сказ — смертельна хвороба. Але тепер медицина має у своєму розпорядженні надійні препарати, які запобігають її розвитку. Необхідно пам’ятати, що тільки своєчасне звернення до лікаря дає надійну гарантію запобігти трагічним наслідкам. Власники собак повинні суворо дотримуватися правил їх утримання. Крім того, в установах ветеринарної медицини щорічно необхідно проводити щеплення собак проти сказу. Це гарантує безпечність тварині й людям.
