Матері рівнян, які зникли безвісти в зоні АТО, відмовляються здавати зразки ДНК для бази даних задля ідентифікації невпізнаних загиблих українських військових. Кажуть, що психологічно до цього не готові, бо вірять, що їхні сини живі, десь у полоні й ось-ось повернуться додому. Тим часом перший із рівнян, які були мобілізовані чи пішли добровольцями на війну на сході України й пропали там у боях, перестав телефонувати рідним ще 29 липня. З того часу в міліцію надійшло 24 заяви про зниклих військових.
Розповідає майор Ірина Старовецька, керівник спеціально створеної робочої групи з семи правоохоронців та експертів, які приймають у нашій області звернення щодо безвісти зниклих та викрадених людей в зоні АТО:
— Більшість людей, які до нас звернулися, — це рідні зниклих. А також були й громадські активісти. Скажімо, їде волонтер з допомогою на схід, зустрічається там з бійцями того чи іншого військового підрозділу чи добровольчого батальйону, а вони й кажуть, що пропав такий-то й просять повідомити про це в міліцію. Людина повертається в Рівне та звертається до нас.
Також зазначу, що до нас звертаються не тільки рівняни, але й мешканці сусідніх областей, рідні яких були мобілізовані в рівненські військові частини чи перед відправленням в зону АТО проходили навчання на нашому загальновійськовому полігоні.
За заявами було відкрито 21 кримінальне провадження за статтею 147 ККУ, яка трактується як захоплення заручників. А за ще трьома заявами, які ми отримали нещодавно, провадження відкрили вже за статтею 115 — умисне вбивство. Оскільки МВС надіслало доручення про те, що з 1 жовтня за заявами про зниклих військових слід відкривати провадження саме за цією статтею. Щоб, коротко кажучи, можна було залучити більше сил і засобів для розслідування та справа перебувала під більшим контролем. Станом на цей вівторок з 24 "зниклих" 11 вже знайшлися. Повернулися додому дев'ять бійців, які були в полоні, а ще двоє... На жаль, тут непоправне — рідні їх опізнали мертвими та вже поховали, одного на Рокитнівщині та ще одного в Житомирській області.
З близьких родичів 13 досі не розшуканих військових зразок ДНК здали тільки четверо. Решта ж поки відмовляються. Кажуть, що психологічно не готові, що це немов завчасно хоронити їхніх синів, що насправді вони живі, тільки в полоні... Хочеться вірити, що все насправді так і буде. Але з іншого боку — час минає. Тому аналіз ДНК потрібний.
Відбір біологічних зразків здійснюється в лабораторії НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області, що на вулиці Гагаріна, 39. Але передусім рідним зниклих безвісти військових слід звернутися до нас в управління на вулицю Хвильового, 2. Бо без заяви, постанови слідчого про призначення молекулярно-генетичної експертизи в лабораторії зразки не візьмуть. Сама ж процедура безболісна та проста — береться аналіз слини. Зразок беруть тільки в батьків або дітей зниклого, найкраще, щоб це була мати.
Допускаю, що зниклих безвісти на сході рівненських військових більше, ніж заяв, які ми отримали. Оскільки в окремих випадках рідні військових звертаються за місцем дислокації частин, в які вони були мобілізовані. Робити це не варто, бо ми й так тісно співпрацюємо із службою правопорядку ЗСУ, уточнюємо з ними всю інформацію щодо зниклих. Відтак простіше й краще одразу звертатися до нас за адресою: м. Рівне, вул. Хвильового, 2, каб. №53 (тел.: 679-788, 097-61-49-859).
