У нинішні скрутні часи кожний рядок державного бюджету є ласим шматком для тих, хто вміє правильно «освоювати» народні гроші. Найбільш привабливими для вітчизняних корупціонерів були бюджетні кошти, спрямовані на допомогу постраждалим, хворим, дітям. За право поживитися за рахунок цих грошей іде жорстока боротьба...
У тендері за право отримати майже 80 мільйонів гривень на організацію харчування понад 30 тисяч рівненських школярів із статусом постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС взяло участь вісім фірм. Конкурсний комітет визнав переможцем київське ТзОВ «Геус Груп», засноване, до речі, лише у вересні минулого року. І хоч конкуренти киян, серед яких були й рівненські підприємці, пропонували за обіди на кілька мільйонів менші суми, та правильно пронумеровані сторінки документів, що подавали на конкурс, його організатори вважали важливішою перевагою, ніж економія бюджетних коштів.
Щоправда, змагання за 80 мільйонів може бути продовжене. Адже ті фірми, які не зуміли виграти конкурс, йдуть до суду. Щоб довести — під час тендера була корупція. Якщо суд виграють, доведеться оголошувати новий тендер. А за визначеною процедурою на його підготовку піде кілька місяців. В такому випадку у вересні школярі точно залишаться без обідів. Як, до речі, траплялось це й раніше.
Торік рівненських школярів із районів, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, харчувала київська "Перша компанія Максимум", а позаторік вона ділила поліські їдальні із донецьким ТОВ "Синтезпродсервіс". Час від часу харчування припинялося, бо у фірм то заморожували рахунки, то вони не могли знайти субпідрядників для роботи в області. Коли наприкінці 2014-го проведення торгів передали з міністерства в області, на Рівненщині школярі на півроку взагалі залишилися без обідів. Бо проведені взимку обласним департаментом соцполітики торги Антимонопольний комітет за скаргою одного з учасників визнав недійсними. Ситуація й цього року може повторитися.
Оксана Процюк, голова комітету з конкурсних торгів, заступниця начальника управління соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обласного департаменту соцзахисту населення:
— Інші фірми подали документи не згідно з умовами тендера. Наприклад, Сарненський комбінат громадського харчування не мав затвердженої антикорупційної програми. На ці конкурсні торги скарг поки що не було. Сподіваємося, що київська фірма, яка виграла тендер, не перериватиме харчування у навчальних закладах. Минулими місяцями, коли в школах не було організовано харчування, батькам дітей із поліських районів виплачували компенсацію — приблизно 180-190 грн. на місяць.
Іван Бакшун, директор сарненського ТзОВ "ТП Бін":
— Нам відмовили у перемозі, бо сказали, що ми не пронумерували одну сторінку. Мовляв, це велика помилка. Хіба номер сторінки — порушення, коли йдеться про різницю у 2,5 млн. грн. лише на одному районі? Вважаємо, що під час тендера була корупція. Подаватимемо до суду. Окрім того, готуємо позов на Антимонопольний комітет, який, мабуть, був у зговорі. Одразу після розкриття пропозиції ми надіслали скаргу до Антимонопольного, проте наш лист, який ми відправили 15 липня, зареєстрували 21-м і сказали, що ми не встигли вчасно подати скаргу.
Київська фірма, яка виграла, зараз постійно стає переможцем тендерів Міністерства оборони. Це фірма, яка пов'язана була з Адміністрацією президента часів Януковича. Революція пройшла, чиновники змінилися, а фірми залишилися ті самі!
Святослав Клічук, організатор громадської ініціативи "За чесний тендер":
— У законі про державні закупівлі є стаття про принципи їхнього проведення. У ній зазначено, що має бути максимальна економія та ефективність. Вважаю, що норми цієї статті було порушено, якщо через суто формальні причини відхилили дешевші пропозиції. Коли у держави не вистачає коштів і вона бере постійні позики, неправильно відмовляти учасникам за неправильну нумерацію сторінок. Підтримую учасників тендера, які звертатимуться до суду.
Руслан Сивий, депутат обласної ради, колишній заступник начальника обласного департаменту соціального захисту населення:
— Свого часу я теж проводив тендери на харчування дітей в області. Вигравали у той час (ще до того, як проводити тендери почало Мінсоцполітики. — Ред.) місцеві підприємства, потужні райспоживспілки, і ніяких проблем із харчуванням дітей не було. З керівниками місцевих підприємств можна було узгодити меню, обговорити якість продуктів. А з кого питати, якщо керівництво у Києві і його неможливо знайти?
Дуже погано, що тривалий час діти були без гарячих обідів. Компенсації, які виплачували батькам, насправді мізерні. Потрібно розбиратися, чи були порушення під час останнього тендера. При цьому виникає запитання, чи є у цієї київської фірми працівники і структура в області, щоб забезпечити харчування з початку навчального року. Потрібно спрощувати умови закупівель, щоб не було формальних причин відхиляти економічно вигідніші пропозиції.
