Під ялинкою в допитливого українського виборця партійних списків не буде, зате будуть чітко прив’язані до видатних особистостей блоки. Тож можемо лише з великою часткою ймовірності уявити собі, як виглядала б Верховна Рада, якби вибори відбулися вже сьогодні. Якщо вірити останньому соціологічному дослідженню Фонду «Демократичні ініціативи» і перевести непевні рейтинги громадської довіри у тверді депутатські крісла, то матимемо поважні гарнітури у 162 крісла від «регіоналів», 95 — від «нашоукраїнців», 90 — від БЮТівців і по 36 (плюс-мінус один) від соціалістів, комуністів та народників Литвина. Гадаємо, було б доцільно дізнатися, у кого з рівнян є шанс потрапити на престижну роботу в столиці.
Цікаво, що від Партії регіонів, підтримку якої на Рівенщині аж ніяк не можна назвати вражаючою, гарантовано матимемо двох «своїх» нардепів — Павла Сулковського (№45), заслуги якого перед Віктором Януковичем є безсумнівними, і Василя Берташа (№154), якого партія нагородила «прохідним» місцем за розбудову організації в умовах, наближених до бойових. У третій сотні знаходяться заступники Берташа по партійній лінії — Юрій Кічатий та Олексій Губанов. Пропрезидентське утворення — партія «Народний Союз Наша Україна» — нарешті досягла компромісу між своїми членами і остаточно затвердила свій список. Однак після підписання угоди про створення Блоку Віктора Ющенка НСНУ заявила про готовність поступитися третиною місць у виборчому списку на користь партій-членів Блоку. Тож доволі привабливе 45-е місце у партійному списку, яким НСНУ нагородила двічі нардепа Віталія Цехмістренка, може перетворитися на 68-е (все одно прохідне) у Блоці. Депутату обласної ради Віктору Матчуку, котрому партія відвела 75-у позицію, доведеться ще попрацювати, щоб його 113-е у загальному підсумку місце вперше привело його як народного обранця до Верховної Ради. Пан Віктор також може розраховувати на законослухняність своїх однопартійців-списочників, багато з яких нині перебувають на державних посадах (хоча б прем’єр-міністр Юрій Єхануров). Після виборів вони, ймовірно, залишаться у владі виконавчій. Та і рівнянам створення Блоку може (хоча малоймовірно) представити сюрпризи — наприклад, появу у прохідній частині вірної християнської демократки Віри Кобилянської чи рухівця Валентина Королюка. Прихильники Юлії Тимошенко на Рівенщині і після партійного з’їзду ще не знають, чи їхні представники будуть у Верховній Раді. Попередньо обласна організація «Батьківщини» подала до Києва список з п’яти рівенських достойників, однак чітко сформовано поки що тільки першу десятку БЮТ. Щодо імен рівенські БЮТівці теж зберігають таємницю (щоб не наврочити?). Однак новий голова обласної парторганізації Юрій Прокопчук зізнався, що і він є серед тих запропонованих п’яти рівнян. Майбуть, місце у прохідній частині забронював і нардеп Олександр Абдуллін, без чуйного керівництва і фінансових можливостей якого важко уявити передвиборчу кампанію Юлії Тимошенко на теренах області. Найвищу посаду з усіх рівенських БЮТівців займає нині перший заступник голови облради Валентин Крока — вочевидь, і його кандидатура буде врахована при формуванні списку. Як завжди, дисципліновано і чітко, комуністи визначилися з усім своїм списком. Щоправда, перспективи рівенських комуністів працювати й надалі в Києві виглядають туманними. Перший секретар обкому Микола Кухарчук (№55) тільки за якихось зоряних катаклізмів може втретє стати депутатом. Але оскільки комуністи астрології не вірять, то цілком спокійно визначилися з усіма своїми 450-а кандидатами. 103-е місце у списку має дубенчанин Олександр Вознюк, 136-е — володимирчанин Віталій Бурма і 166-е — сарненець Володимир Старовецький. Рівенський будівельник з міського УКБ Леонід Бріф впевнено посідає 193-у позицію, а щоденні стояння з мегафоном на Театральній площі для першого секретаря Рівенського міськкому КПУ Олександра Федорова увінчалися 220-м місцем. Соціалісти тільки цієї суботи на своєму партійному з’їзді визначаться із списком. На обласній партконференції рівенські соціалісти висунули 20 достойних зайняти місця у Верховній Раді. Хто очолив цей список — сказати важко, зачитувалися вони в алфавітному порядку, але серед партійних «важковаговиків» варто відзначити першого секретаря обкому СПУ Леонтія Самчука і заступника голови регіональної філії Фонду держмайна Олега Торкунова. Тож існує велика ймовірність, що саме ці два політики займуть хоча б близькі до прохідної частини місця. Ще один рівенський соціаліст — Юрій Луценко — недвозначно заявив про свою неучасть у виборах і зосередився на виконанні обов’язків міністра внутрішніх справ. «Народники» — ядро Блоку Литвина «Ми» — також визначатимуться із списком післязавтра у Києві. До цього партійне керівництво отримало з Рівенщини список з чотирнадцяти прізвищ. Першим у списку — Микола Сорока, другим — Микола Шершун, третім — Володимир Плютинський, четвертим (тримайтеся!) — Роман Василишин, п’ятим — Юрій Благодир. Представляти колишнього голову облдержадміністрації, який над розбудовою спочатку АПУ, потім — НАПУ, а ось і НПУ корпить вже тривалий час і при посаді і без — не варто. Як і сумніватися у його «непрохідності». Не повинен забути Володимир Литвин і про того, хто своєю спиною прикрив його на трибуні від довгих рук комуністів під час «антиСОТівського» заколоту. Так що і Шершун, будемо вважати, прохідний. Володимира Плютинського, зважаючи на його поважний вік, важко як чимось «купити», так і чимось, наприклад низьким місцем у партійному рейтингу, «образити». Голова облради Роман Василишин нарешті залишив свої пошуки надійної політичної гавані після виходу з СДПУ(о), а оскільки стати нардепом з числа таких самих достойних людей йому буде важко, то, вочевидь, невдовзі побачимо його ще й у списках в обласну раду. П’яте місце в області (не менше сотого в Україні) вкотре доводить нам правдивість депутата облради Юрія Благодира, котрий якось запевнив, що ніякого родинного зв’язку із Володимиром Литвином не має. Хіба це місце для улюбленого племінника — соте? Звісно, що ні. Тож і при якнайвигідніших для «народників» розкладах, скоріше за все, пан Благодир із паном Василишиним будуть з березня серйозними дійовими особами, але не у Верховній, а в обласній раді. Усі інші партії поки що тривідсотковий бар’єр подолати не можуть, а відповідно, і жодного свого обранця у ВР не матимуть. Зважаючи ж на особливу зацікавленість мешканців Рівенщини подальшою політичною долею нинішнього голови облдержадміністрації та його команди, все-таки зауважимо, що УНП, сформувавши свій Блок з РХП Миколи Поровського та ПВС Івана Плюща, остаточно визначиться із своїм узгодженим списком на міжпартійному з’їзді. Допоки сьоме місце в списку УНП— у Василя Червонія, 13-е в Юрія Ширка. Почесне 33-е місце і примарні перспективи депутатства навіть за умови подолання Блоком тривідсоткового бар’єра — у Сергія Олексіюка, 69-е — в Олега Ковальчука і 85-е — у Степана Жданюка. Хто ці люди — можна дізнатися у будь-якому оголошенні про дні прийому громадян керівництвом ОДА. До речі, якщо усі без винятку виборці Рівенщини виявлять нечувану активність і солідарність, то, цілком можливо, їхніх голосів буде якраз достатньо для взяття Блоку УНП тривідсотквого бар’єра. Та це так, до слова.
