Спочатку хабар, а потім земля?

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок навколо Рівного ми збирали заздалегідь. Але у коментарях, які давали посадовці різного рівня нашим кореспондентам, чогось бракувало. Ми відчували, що нам говорять далеко не все, що знають. Лише тоді, коли працівники СБУ вилучили у секретаря Олександрійської сільради Максима Ковальчука мічені купюри зі словом "хабар" за сприяння у виділенні земельної ділянки, видалося, що тема розподілу землі у Рівненському районі буде висвітлена насправді об'єктивно.

Прес-служба прокуратури Рівненської області повідомила: "За фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди посадовою особою відділ розслідування корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Рівненської області за матеріалами СБУ відкрив кримінальне провадження. Встановлено, що посадовець вимагав та одержав від жителя Рівного 2,5 тисячі доларів та 16 тисяч гривень за сприяння йому у виділенні земельної ділянки загальною площею 11 соток для будівництва та обслуговування житлового будинку". Як стало відомо "РВ", гроші працівники СБУ вилучили у секретаря сільради. Втім, його не затримали, він продовжує виконувати свої обов'язки. З приміщення сільської ради працівники СБУ забрали оргтехніку для проведення розслідування. Якщо вину секретаря доведуть, йому може загрожувати позбавлення волі на термін від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років та з конфіскацією майна. А тим часом у своїх коментарях голови сільрад Рівненського району стверджують, що вільної землі немає — все уже роздали раніше.

Коментарі

Ігор Смоляр, голова Олександрійської сільської ради: — З 2007 року земельних ділянок наша сільська рада не виділяє. У нас ще лишилося близько 30 га земель запасу, проте вони у такому місці, що доїхати туди важко. Навколо ж шести сіл нашої сільської ради — тільки паї. Правда, ми проводимо інвентаризацію землі, можливо, після цього вільна земля десь і з'явиться, проте зараз вільних земельних ділянок немає. Василь Карпенчук, голова Рівненської райдержадміністрації: — Я про випадок в Олександрії чув, але чи брав хабар секретар сільради, з'ясовуватимуть правоохоронні органи. В Олександрійській сільській раді останнім часом землю не роздавали. Я не знаю, чи є у межах села вільні ділянки, це компетенція сільського голови та депутатів. У повноваженнях райдержадміністрації було розпоряджатися землями за межами сіл. Якщо говорити загалом, кому дісталася земля у Рівненському районі, то найбільше було звернень від жителів Городищенської, Обарівської, Білокриницької та Шубківської сільських рад, аби ми виділили земельні ділянки під садівництво за межами населених пунктів. Механізм був такий: заяву я візував і віддавав в управління Держземагентства і в комісію, яка визначала, чи є підстави давати цій людині земельну ділянку. У районі є соціально незахищені громадяни, наприклад, багатодітні сім'ї, інваліди, афганці та чорнобильці, окрім того, працівники соціальної сфери, яким не дісталися паї після розпаду колгоспів. Таким людям за клопотанням сільських рад ми виділяли землі радгоспів, дослідних господарств. Усім намагалися допомогти. До прикладу, лише у межах Білокриницької, Шубківської та Обарівської сільських рад виділили по 400-450 земельних ділянок під садівництво, у Великому Житині — 91, у Великій Омеляні — 86. Згідно із законом, кожен громадянин України має право безкоштовно отримати земельну ділянку площею 10 соток для садівництва, будівництва, ведення селянського господарства. І не важливо, де ця людина живе. Багато заяв надходило і від мешканців Рівного, і від мешканців північних районів, особливо Рокитнівського. До речі, просили землю не тільки біля Рівного, а й на окраїнах району, багато хто насправді хотів працювати на землі. Більше половини тих, хто звертався, земельні ділянки отримали. Я вважаю, що ми правильно зробили, роздавши землю людям. Бо тепер державною землею буде розпоряджатися управління Держземагентства, очевидно, через Земельний банк, який землю або здаватиме в оренду, або продаватиме. Світлана Богатирчук-Кривко, начальник головного управління Держземагентсва у Рівненській області: — Навколо Рівного останніми роками активно роздавали землі під так зване садівництво. Чому так зване? Бо на такій ділянці люди мають право будувати лише садові будиночки. Декому цільове призначення цих земель проблем не створювало, бо на них повиростали справжні палаци. Але ділянка під садівництво не дає власнику нерухомості право зареєструватися на ній. Селяни ж, наприклад, думали, що вони зможуть там будуватися, а не садити город чи сад. А як можна будуватися, якщо немає проведених мереж, а лінія електропередач — за шість кілометрів? І здати в оренду якомусь сільгосппідприємству землю цю також не можуть, бо невеликі ділянки брати в оренду невигідно. Деякі люди відчувають себе обманутими, тому нині дешево продають землю. Будувати помешкання, за українськими законами, можна лише у межах населеного пункту. Але при розпаюванні земель у 90-ті роки багато сільських рад роздали у приватну власність більшість земель запасу, і тепер, буває, що навіть під кладовище не можуть виділити землі. В Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Однак сільські ради можуть здавати в оренду невитребувані паї. В області таких земель — 15% від розпайованих. Нині в районних управліннях Держземагентства області лежить близько 18 тисяч земельних актів на землю, за якими ніхто не приходить. Сільські ради можуть звернутися до суду, аби ці землі визнали відмерлою спадщиною, і отримати їх у комунальну власність. Деякі сільські ради, наприклад, Городищенська, Городоцька, Дядьковицька, у 2012 році змінили межі населених пунктів. Великожитинська сільська рада над цим працює, є проблема із селом Бармаки — попереднє керівництво сільської ради роздало землі поза межами населеного пункту. Люди побудувалися, а приватизувати землю під будинком не могли. У такій ситуації опинилися цілі вулиці. З деякими селами Рівненського району і досі проблема. Наприклад, до Обарова можна застосувати термін "багатошарова" кадастрова карта. Земельні ділянки там розділяли некоректно, на одну ділянку могло бути по два власники. Де можна було "посунути" земельні ділянки без зміни їхніх розмірів, ми виходили із ситуації технічно, а де без зміни площ ніяк не обійтися, радимо власникам звертатися до суду. Іван Тимощук, голова Обарівської сільської ради: — У нас виникли накладки із земельними ділянками. Така проблема є й в інших сільрадах. Упорядковувала земельні ділянки приватна фірма "Рельєф Плюс". На неї до суду позивалося вже чимало людей. Наприклад, ці землеміри виділили у нас земельну ділянку навіть на дні ставка. Як таке може бути? За три роки ми виділили понад 300 земельних ділянок, зокрема 104 — під будівництво. Лише одну ділянку надали лікарю, який приїхав до нас працювати. На жаль, ми зробили помилку, бо лікар у нас не працює. Хоча обвинувачувати нас у неправомірному поділі землі не можна. Земельні ділянки виділяє комісія із 50 людей. У 90-ті роки я, приміром, взяв собі ділянку близько гектара. Але мої діти на ній не побудуються, бо через неї пролягає газопровід, а на таких землях будувати заборонено. Комунальної землі у сільській раді майже не лишилося. Хіба що порахувати болота і луги, то ще п'ять ділянок знайшли б. Розширятися нам нікуди. Просимо людей, щоб віддали свої городи, невитребувані паї. Оксана Курганська, голова Великоомелянської сільської ради: — Останні земельні ділянки під забудову роздали десь два роки тому. Запаси землі ще є, але потрібно змінювати цільове призначення. Зараз ми готуємо генеральний план сільської ради, розширятися не будемо, бо навколо лишилися лише землі колишніх колгоспів, пасовища та прибережні смуги. Потреби у земельних ділянках у місцевих мешканців немає. Усіх землею ми забезпечили. Приносять заявки ті, хто недавно у нас поселився, або рівняни. Тетяна Гончарук, голова Білокриницької сільської ради: — Земельних ділянок у сільській раді вже немає. Проте ми розробляємо генплан і Держземагентство погодилося віддати частину державних земель нам у власність. Зараз виготовляємо документацію, проводимо зонування території. Катерина Яблонська, землевпорядник Великожитинської сільської ради: — Черги на земельні ділянки у нашій сільраді немає, бо землі немає, тому заявки не приймаємо. Така ситуація — з 2010 року. Ми виготовляємо генеральний план сільської ради, проте навколо — лише розпайовані землі, розширятися нікуди. Дмитро Сільман, депутат Рівненської районної ради: — Сільські ради навколо Рівного справді лишилися без запасів землі. Не можу оцінювати, як роздавали землю сільські депутати, проте землі, що були у підпорядкуванні райдержадміністрації, тобто за межами населених пунктів, роздавали невідомо кому. Земельні питання на сесіях районної ради іноді виносили без попереднього розгляду у профільних комітетах. На сесіях вносили пропозицію розглянути питання про розподіл земельних ділянок — і більшість голосувала "за". Або голосували за виділення землі пакетом. Ми не знали, скільки, кому і де виділяють землі. Тому я допускаю, що за поділом землі могло стояти керівництво району, зокрема, голова райдержадміністрації, на якого мені скаржилися селяни. Наприклад, розповідали, як у сільських радах ділять землю: про збори повідомляли так, що приходили лише люди, які працюють у бюджетній сфері — вчителі, фельдшери, бібліотекарі — які бояться за свої місця і голосують, як їм скажуть. А були випадки, коли під час розподілу ділянок оперували документами із громадських слухань, на яких була присутня лише одна людина. Залишається сподіватися на те, що коли запрацює земельний банк, розподіл землі стане більш прозорим.

Довідка "РВ"

У Рівненському районі в межах населених пунктів лишилося 727 га земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля). Вони призначені для ведення особистого селянського господарства та товарного сільськогосподарського виробництва, городництва, і не всі придатні для будівництва. У ці 727 га входять ділянки, які за рішеннями сільських рад уже передані у власність громадянам, проте люди і досі не оформили права власності на землю та не отримали відповідного свідоцтва. У Рівненському районі є 59 тисяч гектарів землі державної власності. Земель приватної власності майже так само — 58,5 тис. га, в тому числі 46,5 тис. га — розпайовані землі. Невитребуваних паїв у районі — 812 га. Збільшують площі, розробивши генеральні плани та змінивши межі населених пунктів, Дядьковичі — на 150 га, Милостів — на 103 га., Карпилівка — на 342,7 га, Михайлівка — на 144 га, Городище — на 453,7 га.