65% девальвації курсу національної валюти — такий результат півторамісячної роботи Степана Кубіва на чолі Нацбанку та прихованого кураторства зі сторони Арсенія Яценюка. Причини — у безконтрольній роздачі рефінансування та остраху впроваджувати мораторій на відкликання вкладів, відплив яких із початку року становив близько 27% усього обсягу депозитів. Фінансисти впевнені, що при поточній політиці центробанку зупинити падіння гривні неможливо: надто вже буквально на Інститутській сприймають вимоги МВФ відпустити курс у вільне плавання і дуже бояться витрачати валютні резерви, 1 млрд доларів із яких міг би заспокоїти ситуацію.
Банкіри, які недавно аплодували політиці НБУ, нині розгублено мовчать. Їм не до критики — з курсом вище 12 грн/долар більшість банків не зможуть виконувати вимоги Нацбанку щодо рівня капіталізації. І якщо МВФ висуне сьогодні вимогу провести стрес-тести комерційних банків, більшості доведеться закритися. Рефінансування від Нацбанку залишається єдиним рятувальним кругом для банкірів, які знову мовчать про те, що відбувається в Нацбанку — як і при "злочинній владі". При цьому нинішня ситуація кардинально відрізняється від валютної кризи шестирічної давності, коли акціонери банків мали накопичені резерви міцності, а портфелі кредитів були поворотними. Сьогодні вкладати гроші в банківську систему не готовий ніхто. Тому державі доведеться або націоналізувати всі без винятку банки, або оголосити мораторій на відкликання вкладів до кінця президентської кампанії. Проведення якої, очевидно, все одно не гарантує заспокоєння ситуації в країні. Робота Нацбанку при "доброчинній владі" викликає відчуття дежавю: критики попередньої влади, які звинувачували її у спробах замовчати економічні проблеми, сьогодні діють за тим самим сценарієм. Обвал курсу гривні супроводжує відсутність чітких роз'яснень глави Нацбанку, які вселяли б упевненість у завтрашньому дні, тоді як прес-служба засипає журналістів релізами про зустрічі пана Кубіва "на вищому рівні". При цьому на нарадах у Нацбанку з участю представників комерційних банків лунають прохання "надати інформаційну підтримку" заявами про якісну та прозору роботу Нацбанку (такі ж самі вимоги банкірам постійно озвучував екс-голова Нацбанку Ігор Соркін). Зважаючи на все, самостійних рішень пан Кубів не приймає — обізнані люди говорять про його постійні консультації з Арсенієм Яценюком. Який замість Кубіва часто приймає рішення щодо виділення рефінансування (і знову дежавю). Активно відвідує кабінет голови НБУ також голова правління Приватбанку Олександр Дубілет. Радить і рекомендує. Дізнатися про стан умів у НБУ вдається лише за уривчастими чутками, від людей, котрі побували на Інститутській. Так, за даними джерел DT.UA, у Нацбанку розглядають можливість застосування кіпрського сценарію для вирішення проблем найбільших банків, які через девальвацію й відплив вкладів можуть опинитися на межі банкрутства. Цей сценарій передбачає капіталізацію банків за рахунок найбільших вкладників, яким буде "запропоновано" поміняти свої вклади, котрі перевищують гарантовану державою суму, на акції банку. Таке рішення має прецедент на Кіпрі: представники тамтешнього мінфіну, Центрального банку Кіпру та трійки кредиторів на переговорах у Нікосії домовилися про списання 47,5% із депозитів понад 100 тис. євро в Bank of Cyprus і конвертацію суми списання в акції банку, які потім були депоновані на рахунках вкладників. Пілотними банками для реалізації такої схеми можуть стати Брокбізнесбанк і банк "Форум", хоча учасники ринку вважають це поганою задумкою, яка викличе паніку великих вкладників (а саме вони є причиною краху більшості банків). "Раціональнішим рішенням буде розподіл активів цих банків на "погані" та "хороші". Хороші активи потрібно потім забезпечити портфелем депозитів, які підпадають під гарантії держави, і передати життєздатному банку. Погані активи й депозити понад гарантовані суми потрібно залишити в банку та ліквідувати його за законною процедурою", — каже один із фінансистів. Раніше пропозиції санувати "Брокбізнес" і "Форум" звучали від "Альфа-банку" (Україна) і "Дельта Банку". Що ж до курсових питань, то позиція голови НБУ Степана Кубіва (читай — Арсенія Яценюка), за словами банкірів, які спілкувалися з ним, залишається незмінною: є вимога Міжнародного валютного фонду про ринкове курсоутворення, і Нацбанк її дотримуватиметься, не використовуючи валютних резервів. При цьому в НБУ, здається, забули, що одна з головних його функцій — у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці. Хоча, чи пам'ятають про це в період, коли банки вибирають по 10 млрд. грн. рефінансування в місяць — і братимуть далі, оббиваючи пороги високих кабінетів з проханнями і підношеннями (як же, напевно, не вистачає в команді Нацбанку Михайла Гойхмана…). "Останнім часом Національним банком жоден долар США не був витрачений не за призначенням або для підтримання валютного курсу", — заявив голова Нацбанку Кубів у прямому ефірі "Першого Національного". Тим часом валютні резерви центробанку саме й існують, зокрема, і для підтримання прогнозованого курсу гривні та згладжування надмірних коливань. І при щоденних обсягах торгів у 300—400 млн навіть 1—2 млрд дол. з резервів вистачило б, аби тримати курс на рівні, наприклад, 10,5 грн за долар до приходу першого траншу МВФ. Утім, і пояснити новопризначеному голові Нацбанку це навряд чи хтось може: зміна влади так і не привела до появи в стінах центробанку спеців із макроекономіки та монетарної політики: Гальчинський, Шумило, Савченко, Яременко, Роговий, Гребеник чи навіть той-таки Стельмах могли б підказати Кубіву, як здійснювати монетарну й валютно-курсову політику. Якби рішення приймав він сам… Але натомість у раді Нацбанку опинилися Олександр Біланенко, який уміє шукати інтереси в рефінансуванні та є другом Хомутинніка, Віталій Ломакович, який знається на безповоротних кредитах і є дуже добрим знайомим Кубіва, Трохим Ковальчук, який тямить у будівельних схемах і є приятелем Льовочкіна... Статус "органу ручного управління" підкреслює призначення головою ради Нацбанку Станіслава Буковинського, який доти незмінно працював секретарем наглядової ради центробанку. Таким чином, замість спеціаліста з макроекономічного прогнозування, управлятиме "вищим розумом" Нацбанку досвідчений бюрократ. Безумовно, Станіслав Альбінович зможе правильно й кваліфіковано підготувати всі необхідні рішення ради — хто б сумнівався. Та чи будуть вони професійними й адекватними ситуації?.. Утім, обвинувачувати в ситуації, що сформувалася в Нацбанку, тільки пана Кубіва було б неправильно. Йому можна лише дорікнути за слабкість кадрової політики та відсутність радників належного рівня. Професійні рішення не потрібні комерційним банкірам, які сьогодні оточили голову Нацбанку своєю увагою й намагаються впливати на прийняття рішень у будинку на Інститутській. Так, за даними DT.UA, рішення не впроваджувати мораторій на дострокове відкликання депозитів лобіював у Нацбанку один із найбільших Приватбанк, якому мораторій невигідний через велику кількість поточних рахунків. Тим часом саме Приватбанк на сьогодні є найбільшим одержувачем рефінансування Нацбанку цього року (12 млрд грн). На другому місці — Ощадбанк (6,6 млрд грн), на третьому — "Дельта Банк" (4 млрд), на четвертому — "ВіЕйБі Банк" (2 млрд), на п'ятому — "Фінанси та кредит" (1,6 млрд грн). Загальний обсяг кредитів рефінансування, виданих банкам нинішнього року — 36,2 млрд грн. Загалом банки винні центробанку майже 109 млрд грн, або четверту частину своїх пасивів. Як зазвичай, державні гроші одержують олігархічні групи — власники яких продовжують виводити з України капітали, виконуючи зобов'язання своїх банків за рахунок НБУ. Серед одержувачів рефінансування привертають до себе увагу банки Олега Бахматюка, який у приятельських стосунках із Кубівим, — "ВіЕйБі" та "Фінансова ініціатива", що разом залучили в Нацбанку 2,4 млрд грн. Ці банки є рекордсменами за рівнем ставок за депозитами фізосіб та, за даними учасників ринку, активно використовували кошти рефінансування для кредитування споріднених підприємств і роботи на міжбанку. Цікавим фактом є виділення 1 млрд грн банку "Надра" Дмитра Фірташа. Донедавна його менеджери отримували жорстку відмову в Нацбанку. Але відплив коштів став таким загрозливим, що в НБУ мусили виділити "Надрам" фінансування, хоча адекватних застав у банку вже немає. Крім того, банк "Надра" ще не починав повертати 7,1 млрд грн стабілізаційного кредиту, повернення якого Нацбанку гарантував нині переслідуваний американською Фемідою пан Фірташ особистою гарантією. Фактично безконтрольну роздачу рефінансування банкіри вважають головною причиною зростання валютного курсу, з чим уперто не хоче боротися Нацбанк. "Що зараз відбувається? Банку, умовно, потрібно 300 млн грн, а Нацбанку обґрунтовуються 500 млн грн. Різниця йде на валютний ринок. Причому не через міжбанк, а через чорний ринок валюти. Адже його ніхто так і не закрив", — каже директор компанії "Інтербізнесконсалтинг" Павло Бакланов. Можливість заробляти на девальвації курсу гривні до 5% в день призводить до повного зупинення кредитування, — навіть короткі кредити великим підприємствам сьогодні ніхто не видає дешевше від 40% річних. "Банку простіше прокрутити гроші через валютний ринок, ніж кредитувати", — розводить руками Бакланов. При цьому рівень неповернення валютних кредитів може сягнути 75%, оскільки більшість валютних позичальників не зможуть купувати валюту за поточним курсом (до якого уряд "народної довіри" накинув 0,5-відсотковий збір у Пенсійний фонд). Сергій Яременко, екс-заступник голови НБУ, який не боїться казати правду, вважає, що поточний стан банківської системи — це фінансова піраміда, пасиви якої роздуті для виконання попередніх зобов'язань, а активи не працюють. Внаслідок чого існує постійна необхідність у підживленні кредитами НБУ, які вилучаються через відплив вкладів і потрапляють на валютний ринок. Це стимулює продовження відпливу депозитів, який потрібно знову фінансувати через кредити Нацбанку. При цьому впроваджене з подачі найбільших банків обмеження на видачу валюти в еквіваленті 15000 грн на добу стимулює відплив доларових вкладів: разом із падінням курсу гривні щоденна сума дозволеної до зняття валюти зменшується. А бажання забрати справжні гроші з банків зростає, як і бажання обміняти гривню на долар. Мовчання Нацбанку і відсутність чітких орієнтирів для бізнесу ставлять фінансову систему на поріг виживання. А сам Нацбанк виявляється зі зв'язаними руками, вимушено продовжуючи рефінансувати проблемні банки. Адже банкрутство будь-якої фінустанови з топ-10 призведе до масової істерії вкладників, зупинити яку буде дуже складно. В таких умовах курс і далі рухатиметься вперед і вгору. Доти, доки у влади не з'являться сили та сміливість для впровадження жорстких обмежень на зняття коштів і видачу рефінансування. Тим часом жертвами штучно накручуваних курсових втрат національної валюти вже стають не тільки гривневі вкладники банків, які ще залишилися, а й усі пересічні українці, чиї рештки добробуту вже починає з'їдати роздмухувана девальвацією інфляція. Отож ми всі "дружно" платимо за рахунок своїх доходів і заощаджень чи то за непрофесіоналізм нинішнього керівництва Нацбанку, чи то за лихий намір, до якого причетне ще й вузьке коло банкірів на чолі з одним із колишніх керівників НБУ. Чи не занадто високою виходить ціна "народної довіри", і звідки тут узятися довірі до гривні?
