Здавалося, епоха МММ і Льоні Голубкова канула в Лету. І народ, навчений гірким досвідом, перестане заривати свої грошики на полі чудес і чекати «золотого» врожаю. А ось і ні. У Києві жертвами пірамід стали 1,5 мільйона пенсіонерів, інвалідів і малозабезпечених, які довірливо віддали в руки шахраїв близько 227 млн. гривень. Під час кримінальних розслідувань лише 5448 потерпілим відшкодували 2,2 млн. Але людей, які клюнули на швидкий заробіток, не стає менше. Вони поспішають у лабіринт ірреальної кар’єри, одержують синдром суєти, страждають від депресії. А все через невміння роздивитися в обіцяних величезних прибутках психологічні пастки.
Синдром вагонного блаженства: я сплю — гроші працюють Ольга з Полтавської області стала жертвою піраміди. Послухавши колегу, яка, нічого не роблячи, за два місяці одержала три тисячі гривень, а через місяць ще дві, вона теж вирішила заробити. Це була фірма, яка брала грошові внески під 100, а то й 200-відсоткову ставку (!) — все залежало від суми і терміну вкладу. Обіцяла за першим бажанням клієнта повертати все до останньої копієчки разом з наваром. Туди подруга і привела Ольгу, яку спочатку засмутила сума внеску — не менше тисячі гривень. Але фірмачі чемно пояснили, що так страхуються від банкрутства, адже дають високий відсоток! Але де хлопці візьмуть стільки грошей, щоб погашати відсотки усіх вкладників, жінка не поцікавилася. Не викликала побоювання пропозиція залучити до співпраці з фірмою рідних, знайомих. Звичайно, це ж так природно, адже за кожного знову приведеного давали додаткові 10-20% відсотків. Ольга облетіла всіх товаришів, набрала навіть більше, ніж збиралася, — дві тисячі гривень! А ділячись враженнями, встигла заразити «золотою лихоманкою» сестру, подругу і племінника, яких привела із собою. Зробили внесок. Олі відразу додали відсотки, як і обіцяли. Так, на її рахунку за два місяці виявилося десять тисяч! Вона їх не знімала, сподіваючись заробити ще більше, але незабаром фірма звернула свою роботу і зникла. Жінка залишилася без накопичень, із боргами. Потрапила в лікарню з нервовим розладом. Ніхто з рідних навіть не прийшов її провідати, тому що відповідальність за зниклі гроші залишилася на ній. — Цей випадок — приклад звичайної фінансової піраміди, — пояснив кандидат соціологічних наук, директор Київського Аналітичного центру вивчення суспільства Світлана Барматова. — Принцип її роботи простий: люди, які щойно вступили в організацію, тобто «низи», заробляють гроші для вищого рівня, тих, хто їх привів, і так йде до самої верхівки — засновника. Існує піраміда відносно недовго, поки не набереться достатня сума для її авторів, а потім «розчиняється». З її зникненням вкладники втрачають не тільки гроші. Побачивши, що мрії повалилися, вони зневірюються, у них загострюються серцеві й шлункові хвороби, до того ж рвуться стосунки з близькими, які їм довірилися. Вони стають соціальними, цивільними, психологічними інвалідами. Тому піраміди представляють загрозу для суспільства в цілому. — Але ж очевидно, що в нереальних відсотках прихований підступ. Чому тоді люди попадаються? — Тому що засновники пірамід вивчають соціально-економічну ситуацію в країні. Здебільшого шахрайства розраховані на тих, хто не зміг «прописатися» на полі нових економічних відносин. Це пенсіонери, малозабезпечені, безробітні, спеціалісти незатребуваних професій, люди, яким складно вжитися в колективі. Їм піраміди пропонують реалізувати себе в мінливих життєвих умовах, заробляти солідні гроші, лежачи на диванчику. Пригадуєте, як Льоня Голубков у рекламі МММ в обнімку із зіркою телесеріалу обіцяв зліт «із грязі в князі». Люди вірять, роблять внески, і спочатку, їм виплачують величезні дивіденди, що приваблює ще більше бажаючих. Бізнесмени заробляють на бажаннях і потребах цих людей. У пірамідах експлуатують людські пороки: жадібність і азарт, які примушують людей не тільки знову вкладати гроші й запаси, що залишилися, але, що найгірше, позичати. Мавроді — «фараон МММ», так зміг обдурити й пограбувати мільйони людей!!! Шахраї-професіонали почали вираховувати групи людей, вроджені особливості психіки яких можна використовувати. Наприклад, з психологією «жертви», які й знають, і відчувають, що їх обмануть, але не можуть противитися наполегливому родичу або другу, погоджуються і стають вкладниками «з примусу». Розрахунок був і на тих, хто хоче довести своїм внеском у нібито вигідну справу свою значимість, тому влазять у борги, закладають квартири і чекають багатства. Після обману такі люди, частіше за інших жертв, спиваються, починають бомжувати, вмирають. — Значить, для кожної групи своя приманка? — Так. Одним творці обіцяють немислимий відсоток прибутку 100-300% на рік, гарний заробіток, а іншим — привілей, можливість купувати щось дешевше. Часто приманкою є те, що для збагачення не треба змінювати свій світогляд і брати відповідальність за рішення і вчинки. Просто потрібно здати гроші й чекати, коли на тарілочці принесуть прибуток. Психологи називають це «вагонним блаженством». Це схоже на поїздку в поїзді. Людина ніби рухається до мети, але везе її електровоз. До того ж, у прагненні захистити себе, хоча б тимчасово, від можливості невдачі вкладники створюють і самі поширюють міфи про фінансові успіхи фірми, про глибоку порядність її керівників і, безсумнівно, про десятки тисяч тих, хто отримав «з точністю до хвилини» усі свої внески й обіцяні відсотки. Ці запевнення і приваблюють нових жертв. Під час виникнення перших пірамід я навчалася в Москві й не раз бачила, як у натовпі біля офісу МММ старі бабусі й поважні чоловіки проганяли нечисленних людей, які сумнівалися. Тут спрацьовував «фактор множини »: якщо вірять стільки людей, то не можуть же вони всі бути дурнями.
Синдром менеджера: суєта до втрати пульсу — Сьогодні будують нові піраміди? — Так, але їх форми стали більш м’якими і лицемірними. Наприклад, кожен з нас стикався з консультантом, який пропонує продукцію за каталогом. Найчастіше це косметика або посуд. Людей «вербують» у продавці, обіцяючи золоті гори. На перший погляд все виглядає досить перспективно або обнадійливо: купуєш товар, заводиш нові знайомства, 15-20% з продажів твої. Але! Товар-то куплений за свої особисті гроші. Потрібно відповідати за його якість і термін придатності. Знайти й вмовити покупця теж потрібно вміти. Ось і рояться в голові постійно схеми і плани реалізацій. Все призводить до того, що людина не розслабляється ані на хвилину, відчуває постійну втому, перестає нормально мислити і жити. Це називається «синдром менеджера», від якого складно позбутися. Робота, на перший погляд, здається нескладною. Але для багатьох людей спілкуватися, а тим більше переконувати щось купити, складно, тому в них нічого не виходить. Вони починають собі дорікати за власну невмілість, невдалість, непридатність. Це вибиває з життєвої колії. Тисячі людей, боячись зізнатися собі, що вибрали психологічно неправильний шлях заробітку, щодня мучаються від незначності прибутків, безперспективності заняття, небажання щоденної відповідальності. До того ж велика кількість людей лише імітує трудову діяльність. А це значить, що вони вилучаються з нормального суспільства й існують серед фантомів ірреальної кар’єри і такого ж добробуту. Людина повністю перестає бути платником податків, і її соціальне існування лягає на плечі інших. — Тоді чому багатьом людям подобається працювати в таких системах? — У цій структурі існує вкрай доброзичливий до вас керівний персонал, ваш успіх викликає у всього колективу радість і почуття гордості за вас. Тобто людині дається все те, що відсутнє у реальному колективі. До того ж людей вчать не тільки продавати, але й любити один одного, радіти успіхам кожного. І як нагорода — виїзні семінари, розваги, танці, добре накритий стіл. Оплачений, при будь-якому розкладі, з кишені учасників. І, звісно ж, для заохочення найкращих «зішестя з небес» фараонів — глав корпорацій. А вони — чудові психологи, соціологи, економісти — і продумують ідеологію, приманки, внутрішньоструктурну друкарську продукцію. Досить лише глянути на буклет або листівку товариства мережевого маркетингу, дивуєшся їхньому тонкому чуттю. Тут пастки, які зацікавлять майже кожного. Наприклад, пропонують роботу, де над вами немає начальства. Варіант: ви самі собі начальник, самі вибираєте час, коли вам зручно працювати, дуже швидке кар’єрне зростання, постійне безкоштовне навчання. Звичайно, розробляють і систему подачок, знижок, відсотків із залучених «однодумців».
Шведський синдром: полюби кривдника свого Раніше, ще під час очікування прибутків і страху провалу, в новоявленого вкладника починає працювати «шведський синдром»: люди починають захищати свого кривдника, коли той сам стає «жертвою». Вперше синдром був помічений і описаний у шведів, захоплених терористами. Коли поліція звільняла заручників, у них проявилася жалість до бандитів, спрацював інстинкт захисту жертви. Так і вкладники, які опинилися з іншого боку барикади від держави, самі себе зараховують на «бік шахраїв». Вони сердяться на державу, яка їх не захистила, звинувачують її у усіх своїх втратах і починають вороже ставитися до своєї країни. І суспільство поповнюється новими членами з чітко виявленою антидержавною орієнтацією. Не забувайте, що скинення династії Чаушеску в Румунії почалося з масових виступів обманутих клієнтів фінансових пірамід. — І все-таки, що ж робити, щоб не потрапити у фінансову піраміду? — Перше, що повинно насторожити, це величезні прибутки, нереально високі заробітки. Маніпулятор починає розмову з переваг, майбутніх перспектив, прибутків, які ви незабаром одержите, будить у вас почуття азарту, психологічно тисне. Будьте уважні, якщо вам пропонують вкласти гроші в те, чого поки не має сама фірма. Наприклад: вкласти гроші в будівництво котеджів на південному березі Криму, з тим, що коли фірма їх побудує, продасть утричі дорожче, тоді й поділиться прибутком з вами. Подумайте, скільки обіцяних грошей їм потрібно віддати всім учасникам угоди! А навіщо, адже їм це невигідно? А значить для вас — нереально.
