Видно, нам цього не уникнути. Хто б міг подумати ще півроку тому, що доведеться носити на обличчі маски, аби запобігти епідемії, про яку ніхто і не чув. А чого ви хотіли? Добрі півстоліття письменники, кіносценаристи, режисери та актори регулярно продукували книжки та кінофільми про заразу, яка буде загрожувати всьому цивілізованому світу.
Видно, нам цього не уникнути. Хто б міг подумати ще півроку тому, що доведеться носити на обличчі маски, аби запобігти епідемії, про яку ніхто і не чув. А чого ви хотіли? Добрі півстоліття письменники, кіносценаристи, режисери та актори регулярно продукували книжки та кінофільми про заразу, яка буде загрожувати всьому цивілізованому світу. Цю заразу, згідно з тими книжками і фільмами, винаходить або викрадає злий і нехороший поганець, а позитивний герой в останню мить цього поганця знешкоджує, рятуючи світ і одночасно притискаючи до себе повногруду блондинку. Хто з вас не бачив такого сюжету разів так із тридцять? Тепер збулося-таки, наврочили. Герой, як у кіно, не з’явиться, тож доведеться самим якось. Це вам не СНІД, застерігаючись від якого, запобіжний засіб слід вдягати лише на один орган і то ненадовго. Тут прямо на писок натягуй пов’язку і ходи так цілий день, а може, і ніч. Оскільки це вам не грип, то марлеві пов’язки зразка російсько-кримської війни тисяча вісімсот забутого року, якими ми досі слугувалися, не підійдуть. Гадаю, що дизайнери світових фірм вже розробляють моделі тих пов’язок. Бо якщо увесь світ їх носитиме, то який же на них буде попит! І вже незабаром на телеекрані з’являтимуться рекламні ролики, де показуватимуть принади антипневмонічної пов’язки останньої моделі. Чим погано? Принаймні дівчата-фотомоделі зможуть ту пов’язку відкрито вдягати і знімати просто на екрані. Не те що ті прокладки, які поки що панують на наших телеекранах. Ви тільки подумайте, як зміниться життя! І не таким вже воно буде поганим із тими пов’язками. Дещо втратять виробники губної помади, зате якими привабливими стануть ті прикриті пов’язкою ніжні й чуттєві губи! З’являться популярні пісні модних співаків і співачок із приспівом на зразок «хочу зазирнути під твою маску» або «коли ти розкриєш мені своє обличчя». Бо відкрити своє лице, знявши перед кимось пов’язку, означатиме найвищу довіру, в порівнянні з якою банальний адюльтер виглядатиме, як новорічна хлопавка перед ядерним вибухом! А мода на пов’язки! Широкі змінюватимуться вузькими, світлі темними. Наші онуки щиро дивуватимуться: як це люди ходили по вулицях без масок з відкритими обличчями? Приблизно так, як дивуються нинішні малюки з картин на біблійні сюжети: і чого вони всі голі, всі в якихось ганчірках замотані, у них що, нормальних штанів чи сорочок нема? А посмішки? Вони практично зникнуть із вжитку, бо посміхатись у масках можна лише очима. Продовжувати цю тему я міг би скільки завгодно довго, бо життя людства до масок і після них відрізнятиметься, як життя середньовічного села від життя нинішнього мегаполісу. Тож радійте останній, можливо, весні, яку ми зустрічаємо без масок, відчувайте кожен дотик сонця до ваших губ, аби добре запам’ятати і розповідати потім онукам і правнукам. Якщо доживемо.
