Понад 90% мешканців цивілізованих країн світу надають перевагу відпочинку перед телевізором. За кілька десятків років існування «коробки, що розмовляє», люди так до неї звикли, що не знають, куди себе подіти, якщо та вийде з ладу. Багато хто вмикає телевізор відразу після пробудження і засинає під нього. А дехто ще й умудряється виконувати у супроводі «його» хатні справи і навіть роботу, яка потребує розумового зосередження.
Споживачі телевізійної продукції дивляться сьогодні все підряд: інформаційні передачі, розважальні шоу, кінофільми, телесеріали тощо. Це стосується людей усіх вікових категорій: стареньких бабусь і дідусів, людей активного віку, дітей. Телебачення за силою залежності від нього називають наркотиком. Однак порівняно з останнім воно є «зброєю» значно масовішого впливу. Чи немає в цьому перебільшення? Психологи й лікарі стверджують, що істинних руйнівних «масштабів» телебачення ми ще не усвідомили. Але й того, що сьогодні достовірно відомо щодо його впливу на людину, достатньо, щоб зрозуміти його згубність. По-перше, воно відбирає у людей потребу шукати «розваг» для мозку, яка в кожного закладена від природи: читати книги, малювати, конструювати, щось вивчати, ходити в театри, музеї тощо. Навіщо напружуватися, якщо варто лише увімкнути телевізор і на тебе поллється потік інформації? Але річ у тім, що це пасивне споживання, яке не може задовольнити фізіологічні потреби «сірої речовини». Адже йому пропонуються вже готові образи, формули, шаблони. Мозку ж потрібно мислити, аналізувати. Лише тоді він розвивається. Пасивність спричинює атрофування й деградацію мозкової тканини. І справа не лише в тому, що від цього страждає інтелект, загальний розвиток людини. А й у тому, що мозкові клітини починають старіти й відмирати. Адже за відсутності навантажень на них організм починає у значно меншій кількості постачати їх кров’ю, в якій містяться поживні речовини й кисень. Унаслідок цього в людини псується пам’ять, розвивається склероз, а також хвороби різних органів і систем, які безпосередньо пов’язані з головним мозком. Окрім того, під час перегляду телепередач людина здебільшого перебуває в одній позі. Це спричинює атрофію м’язів і суглобів. З часом перші стають млявими, а другі — закостенілими. Без постійного фізичного напруження зв’язок їх із нервовою системою слабшає і вони погано реагують на її імпульси й команди. Розвиток серцево-судинних патологій, артриту, артрозу, остеохондрозу та інших захворювань значно пришвидшується у разі лежання на дивані перед телевізором. Свого часу англійські лікарі розпочали кампанію, вимагаючи, щоб більшість телевізійних передач супроводжувались телевізійним рядком унизу екрана, на зразок того, який пишуть на пачці цигарок: «Міністерство охорони здоров’я попереджає: небезпечно для здоров’я». Більшість людей скептично ставиться до того, що вони підпадають під категорію залежності. Але кожен може перевірити це за допомогою простого способу: спробуйте кілька днів втриматися від перегляду будь-яких телепередач (не вмикайте телевізор зовсім). Якщо за цей період у вас з’являться такі симптоми, як тривожність, дискомфорт, відчуття розгубленості, порожнечі, дратівливість тощо, ви — справжній «телеман» і потребуєте лікування, якщо не професійного (у психолога), то хоча б самолікування. А саме: спробуйте змінити свій режим дня та звички, але обов’язково на приємні для вас речі. Зокрема, щодня прогулюйтеся на свіжому повітрі, відновіть стосунки з друзями, приділяйте увагу спілкуванню з близькими, час від часу ходіть у культурно-розважальні центри, читайте книги, розв’язуйте кросворди, запишіться в гурток (танцювальний, мистецько-прикладний тощо), займіться улюбленою справою, благодійництвом, а ще розвитком своїх дітей та внуків, які потребують регламентації часу перегляду телепередач. Не живіть чужим життям . У вас є власне. Тож зробіть його цікавим і важливим.
