Під визначенням «малі архітектурні форми» найперше мають на увазі здебільшого не дуже привабливого вигляду кіоски, з яких торгують хлібом, кавою, шаурмою, в яких надають послуги з ремонту взуття, наприклад. Тобто тимчасові будівлі, які найбільш прийнятні для дрібного бізнесу.
Ще кілька років тому міська влада була налаштована позитивно до цих так званих МАФів. Аби лиш стояли вони на законних підставах. От тільки до зовнішнього вигляду більшості з них мали чиновники претензії. Але й тут вихід знайшли — вирішили запропонувати підприємцям кілька варіантів, обговоривши попередньо ескізи майбутніх кіосків на засіданні містобудівельної ради. А для прикладу дозволили навіть одному з підприємців поставити кіоск з назвою «Сніжинка» на майдані Незалежності — як зразок, як має виглядати законний кіоск.
Та несподівано ставлення до такого виду дрібного бізнесу в чиновників кардинально змінилося, і міський голова уже хвалиться тим фактом, що за останніх три роки жодного дозволу на розміщення тимчасової споруди для підприємців не дали.
Минулого четверга на сесії міської ради молодий чоловік, назвавшись підприємцем, озвучив перед мікрофоном у сесійній залі позицію своїх колег, які хочуть заробляти, торгуючи або надаючи послуги з тимчасових споруд:
— Треба узаконити це питання. Можливо, створити депутатську комісію, провести відкритий аукціон, затвердити вигляд таких споруд і дати можливість людям офіційно працювати, сплачувати податки до місцевого бюджету, самим створювати додаткові робочі місця.
Міський голова Володимир Хомко, вислухавши підприємця, був лаконічним, але емоційно категоричним:
— Ми вас почули, шановний! Ми будемо лише зносити кіоски, ніяких додаткових кіосків ставити не будемо. Рівне перетворювати на базар не маємо бажання. Я не тільки як міський голова, а й як мешканець Рівного не хочу бачити ті кіоски в місті! Їх тільки зносити! Нікому дозволу давати не будемо! За останніх три роки нікому не дали дозволу і не будемо давати! Тільки зносити!
Втім, і проголошена безкомпромісна боротьба з тимчасовими спорудами п.Хомку не дуже вдається. Причому, й вибірковість у цій справі також простежується. І сама боротьба виглядає якось дуже мляво. Днями прес-служба міськради повідомила: «У Рівному продовжать зносити незаконно встановлені тимчасові споруди. Невдовзі міські комунальники планують демонтувати кіоск на вул. Київській (біля супермаркету «Вопак») та гараж на вул. Млинівській (біля ринку «Ювілейний» — якщо таке рішення погодять члени міськвиконкому». Тобто з такими темпами смішно говорити про реальне очищення міста від нелегальних споруд…
Але ж той молодий підприємець, що виступав на сесії, не про нелегальні кіоски говорив — а навпаки, про те, що підприємці хочуть працювати, отримуючи дозволи на роботу від міської влади. То чому ж п.Хомко, як примхлива дитина, вигукував: «Не хочу бачити ті кіоски!»? В усьому світі міста тримаються на дрібних підприємцях, які не просять соцдопомоги, а самі мають роботу й інших забезпечують. То чому в міського голови таке зневажливе ставлення до дрібних підприємців? І така неприхована ненависть до кіосків?
І тут пригадується інцидент, що стався років три тому, і, схоже, не забутий головою й досі. Щоб зрозуміти, в чому його суть, доведеться процитувати Володимира Хомка: «Якось до мене прийшли люди і сказали: «Дарма ви дозволили поставити там-то два кіоски». Я був здивований, бо дозволів на їхнє розміщення не давав. А в результаті з'ясувалося, що від мого імені людям незаконно видали 94 дозволи!» (див. «РВ» від 6.01.2015 р.).
Що ж, недарма кажуть: саме те, що говориться у вас за спиною, і є вашою репутацією.
