Рідко вживане раніше слово "люстрація" тепер на вустах у багатьох — люструвати закликають усіх, хто має хоч якесь відношення до влади, часто не розуміючи його значення.
Обласна рада одразу заявила, що вона не буде нікого люструвати й звернеться до Верховної Ради з пропозицією прийняти відповідний закон. Численні громадські організації області, в тому числі й ті, про існування яких мало хто чув, почали активно обговорювати, кого і як люструвати, і 28 лютого заявили про утворення на Рівненщині неполітичного громадського об'єднання під назвою "Люстраційний комітет". А тим часом на Майдані в Рівному з'явився цілий стенд "Люди Януковича в Рівненській обласній раді. Люстрація!" з фотографіями понад трьох десятків людей. Потрапили сюди не лише члени вже колишньої фракції Партії регіонів, а й представники інших, в тому числі опозиційних партій.
"Розпочнемо люстрацію з мене"
Голова бюджетної комісії обласної ради Олексій Кособуцький пропонує, не очікуючи закону, розпочати люстраційний процес в області з нього. Таку заяву він зробив минулої п'ятниці після емоційного виступу на засіданні президії облради підприємця Станіслава Мички. Той вимагав усунути Олексія Кособуцького і від депутатства, й від керування бюджетною комісією облради, звинувачуючи п. Кособуцького у нібито нечесній перемозі у тендерах на будівництво в Костопільському районі, а також у тому, що начебто не платив зарплату своїм працівникам тощо. Олексій Кособуцький наполіг, щоб усі матеріали Станіслава Мички передати в міліцію. "Розпочнемо люстрацію з мене, — заявив він, — ніякого гріха за собою я не відчуваю". — Мені навіть цікаво бути в цьому процесі, — каже Олексій Кособуцький. — Я не вивчав досвід проведення люстрації інших країн, але сподіваюся, що у нас це вдасться. У будь-якому разі найбільш одіозних фігур нашої області ми люструємо. Цілком позитивно ставлюся до ідеї люстрації й не бачу нічого поганого, щоб дослідити діяльність найбільш публічних осіб і політиків — це усім піде тільки на користь. Інше питання, а хто має люструвати? Чи не потрібно спочатку взятися за самих люстраторів? Необхідно визначити чіткі критерії оцінки діяльності кожного, наприклад, за принципом партійної приналежності чи службової діяльності. Нехай громадськість спробує генерувати свої ідеї, як це має відбуватися. На мою думку, громадські організації, які взялися до цієї справи, вже відкинули революційну романтику і розгубилися, бо ж ніхто не бездоганний. Я не бачу якоїсь трагедії у вивішуванні списків на Майдані, але огульно всіх звинувачувати чи ганьбити, не розібравшись, не можна."Без закону люстрації бути не може"
Насамперед потрібен закон, і лише після цього можна говорити про люстрацію, вважає депутат Рівненської обласної ради кількох скликань Роман Василишин: — Якщо люстрація — це перевірка на причетність до злочинів, то я її підтримую, а якщо це переслідування за позицію чи судження — то я категорично відкидаю таку люстрацію. Вона може відбуватися за участю громадських організацій, але аж ніяк — без участі правоохоронних органів, які мають довести вину чи невинуватість кожної конкретної людини. Поки немає відповідного закону, я негативно ставлюся до розміщення будь-яких "люстраційних" списків на Майдані — це удар по людині, її гідності і репутації.Щоб самого люстратора не підкуповували і не залякували
Роман Мартин, представник Громадянської мережі ОПОРА на Рівненщині і один із розробників ідей, як проводити люстрацію, заявляє, що в кожній області не треба створювати комітети люстрації, бо їх можуть підкупити або залякати. Завдання таких комітетів — лише зібрати інформацію про окремих осіб і передати її в міліцію. А суд нехай встановлює, хто винен, а хто ні. — Ми вважаємо, що усі, хто займав керівні посади при владі на рівні області й районів, у тому числі керівники міліції, прокуратури, СБУ, мають беззаперечно звільнитися і більше не претендувати на ці посади, оскільки, працюючи, не намагалися протистояти системі, - розмірковує Роман Мартин. — Мені відомі випадки, коли люди, які працювали, скажімо, в міліції або в органах державного управління, й раніше відмовлялися брати хабарі, прикривати незаконні тендери на державні замовлення — й звільнялися з роботи. Другий етап люстрації стосується держслужбовців, які працювали, скажімо, в управліннях чи відділах. І тут не можна чинити самосуд лише за те, що ці люди займали такі-то посади і були членами такої-то партії. Потрібно зібрати доказову базу по кожному, а далі міліція має розслідувати, а суд — визначити вину чи встановити невинуватість кожного. До збору інформації можуть долучитися громадські організації. Нам, приміром, люди багато інформації приносять, наш юрист готує відповідні подання в міліцію. Інакше ідея люстрації дискредитує себе й перетвориться на зведення рахунків чи на "суди-трійки". Розповідають, що по деяких установах вже ходять якісь люди і щось вимагають, називаючи себе "люстраторами". Це не люстрація, це — анархія. Я вивчав досвід люстрації інших країн і вважаю, що нам найбільше підходить варіант Грузії, яка за основний принцип взяла повне перезавантаження правоохоронних органів через корупцію та зв'язки зі злочинним світом. В інших країнах люстрація відбувалася одразу після оголошення незалежності за партійною приналежністю та причетністю до комітету держбезпеки. Ми за таким принципом люстрацію вже не проведемо, надто багато за ці роки змінилося. Але саме зараз, зважаючи на ситуацію в Криму, говорити про повне перезавантаження правоохоронної системи теж не на часі.Записала Світлана ФЕДАС.
Довідка "РВ"
Люстрація — це заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі. Термін зазвичай вживається щодо процесів у посткомуністичних державах Східної Європи з кінця 80-х років XX століття, де люстрація застосовувалася до високопосадовців комуністичного режиму, колишніх агентів таємної поліції, іноді — до всіх членів комуністичної партії. У тій чи іншій мірі люстрація була проведена в Чехії, Польщі, Німеччині, Угорщині, Румунії, Грузії, Литві, Латвії, Естонії та інших державах. Заклики до проведення люстрації в Україні лунали після Помаранчевої революції 2004 року і приходу до влади Віктора Ющенка, однак жоден із запропонованих законопроектів про люстрацію в Україні не був прийнятий.tag:люстраційний комітет
