Ще у 2000 році хворих на цукровий діабет на Рівненщині налічувалося 13 тисяч. У 2010 році ця цифра зросла більш ніж вдвічі — до 27,5 тисячі, з них майже чотири з половиною тисячі — інсулінозалежні. І хоча із забезпеченням інсуліном, як стверджують рівненські лікарі, проблем в області немає, є інші — нестача таблетованих цукрознижувальних препаратів та застаріле обладнання в лікарнях. І це в той час, коли на цукровий діабет частіше почали хворіти діти, яким менше року.
— Щороку ми виявляємо 135-150 дітей, хворих на цукровий діабет, — говорить головний позаштатний ендокринолог управління охорони здоров’я ОДА Алла Черняк. — Частішають випадки, коли цю хворобу виявляють у дітей віком від 10 місяців. З цього можна зробити висновок, що цукровий діабет в останні роки «помолодшав». 99% таких дітей — хворі на діабет першого типу, якому важко запобігти і лікувати. Ці діти є інсулінозалежними. Більшість із них, кажуть лікарі, вже мають або цілком можливо, що матимуть проблеми з нирками, судинами, зором, які спричинює цукровий діабет. А тому важливим моментом у лікуванні цієї хвороби є її раннє діагностування, завдяки якому можна запобігти ускладненням. — Основа проблема — саме діагностування, адже ми працюємо із застарілим обладнанням, закупленим ще 15 років тому, — каже в.о. головного лікаря обласного ендокринологічного центру Анатолій Гурський. — Поряд з одним хворим на цукровий діабет, умовно кажучи, стоїть троє недіагностованих. З’являється усе більше нових методів визначення хвороби не без використання новітньої апаратури, яке дозволяє набагато раніше діагностувати цукровий діабет. Ще однією проблемою діабетиків є те, що вони лише на 20% забезпечені таблетованими цукрознижувальними препаратами, якими рятуються хворі на другий тип цукрового діабету, які не є інсулінозалежними. На ці препарати хворі змушені витрачати близько 250 гривень щомісяця.
