У районах, особливо у тих, що зазнали радіоактивного забруднення, катастрофічно не вистачає лікарів — 25% штатних посад залишаються вакантними. Найгірше з фтизіатрами, рентгенологами, педіатрами та патологоанатомами. Зарплата низька, на інші доходи таким спеціалістам розраховувати не доводиться, та ще й ризик для здоров’я існує, особливо у тих, хто працює з туберкульозними хворими з відкритою формою.
У районах, особливо у тих, що зазнали радіоактивного забруднення, катастрофічно не вистачає лікарів — 25% штатних посад залишаються вакантними. Найгірше з фтизіатрами, рентгенологами, педіатрами та патологоанатомами. Зарплата низька, на інші доходи таким спеціалістам розраховувати не доводиться, та ще й ризик для здоров’я існує, особливо у тих, хто працює з туберкульозними хворими з відкритою формою. А тому й ефект від такої роботи невисокий: з початку року кількість уперше виявлених хворих на туберкульоз у нашій області, особливо занедбані його форми, зросла. Один виявлений випадок туберкульозу обходиться у близько 7 тисяч гривень, проте під час профоглядів туберкульоз виявляють лише у 3% обстежених, оскільки щороку його проходять одні й ті ж люди. В області працює 4 флюороавтобуси, але, як свідчать цифри, вони дають лише статистику обстежень. «Приріст» хворих на цю недугу дає так звана група ризику з відкритими формами, якій до медоглядів байдуже, а також випадково виявлені хворі, переважно з сіл. Примусити когось обстежуватися й лікуватися можна лише за рішенням суду, однак такі випадки поодинокі. У західних країнах регулярне обстеження є обов’язковою умовою медстрахування. Однак ми живемо в державі, де продовжує поширюватися хвороба бідності — туберкульоз. У нас немає обов’язкового медичного страхування, є лише право на безкоштовне медичне обслуговування, якого насправді немає.
