Деякі дослідники вважають кульбабу найефективнішим засобом для очищення крові та лімфи. Сік кульбаби, оте "молочко", що виділяється внаслідок зламу, містить гіркоти, котрі активізують процеси виділення жовчі, травних ферментів, тож посилюється якість і швидкість перетравлення їжі та виділення продуктів обміну.
Деякі дослідники вважають кульбабу найефективнішим засобом для очищення крові та лімфи. Сік кульбаби, оте "молочко", що виділяється внаслідок зламу, містить гіркоти, котрі активізують процеси виділення жовчі, травних ферментів, тож посилюється якість і швидкість перетравлення їжі та виділення продуктів обміну. Тому унеможливлюються так звані хвороби обміну речовин (камені в печінці, нирках та сечовому міхурі, вугрі, фурункули, висипання на шкірі, відкладення солей у кістках). Якщо вчасно виводиться шкідливий холестерин, то ракові клітини втрачають можливість для розвитку, отож кульбаба — ще й протипухлинний захист. Окрім того, листя та суцвіття кульбаби багаті на вітаміни С, Е, В1, каротин та мінеральні солі — заліза, фосфору, магнію, кальцію. Соком із коренів кульбаби виводять сухі мозолі, бородавки, видаляють вугри, веснянки та різноманітні шкірні плями. Зацвітає кульбаба у квітні-травні. За теплої погоди — наприкінці березня. Цвіте майже все літо. Але збирати її потрібно тільки навесні. Саме тоді рослина має найбільше цілющих властивостей. Найціннішою частиною кульбаби вважається коріння. Його викопують з ґрунту, розщеплюють і підвішують разом зі стеблами для просушування в провітрюваному місці.
