Кількість тих, хто вірить у майже цілковиту непричетність посадовців до хабарництва та корупції, з 2005 року зменшилася втричі. Торік таких було трохи більше 2%. Натомість кожні троє з чотирьох впевнені у тому, що більшість посадових осіб або майже всі з них «беруть». Такі результати трирічного соціологічного опитування мешканців Рівного отримали науковці та студенти кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету.
Як розповіла доцент кафедри політичних наук Олеся Кириленко, щороку науковці та студенти опитували приблизно 1000 мешканців міста, добираючи їх за віковою та статевою ознакою, що відповідає статевій та віковій структурі населення Рівного. Їм вдалося з’ясувати, що серед опитаних кількість тих, хто вірить, що рівень корупції у нашому суспільстві несуттєвий або у майже цілковиту її відсутність, з 2005 року зменшилася вдвічі і торік сягнула усього 10%. Натомість решта респондентів (і їх кількість зросла за три роки майже на 10%) переконані у корумпованості суспільства, причому серед них 67% вважають, що наше суспільство значно або дуже корумповане. Лише 19,5% опитаних торік відповіли, що, на їхню думку, корупція та хабарництво після Помаранчевої революції зменшилися, в той час як у 2005 році таких було понад 25%. Зменшилася і кількість тих, хто вважає, що рівень корупції та хабарництва після революції не змінився, — з 38 до 31,5%. А ось у зростанні корупції та хабарництва за цей період торік були переконані 42,5% респондентів (три роки тому — 30%). Щодо основних причин збільшення корупції думка опитаних не змінилася. На перше місце вони, як і раніше, ставлять корумпованість вищої ланки управління та низьку зарплатню. Відповідно, переконані, що знизити рівень корумпованості здатні насамперед посилення контролю і покарання та підвищення зарплатні. Найбільш корумпованими сферами, як і три роки тому, опитані торік називали медицину (20,5%), освіту (14,9%) та міліцію (13,2%). Майже «наздоганяють» ці сфери також Державтоінспекція (10,8%) та суд і прокуратура (10,6%), причому впевнених у причетності до корупції останніх за три роки стало на 2,5% більше. Лише близько половини опитаних торік вважали неприпустимим оплачувати «послуги» держслужбовців, щоб справа рухалася у вигідному їм напрямку. Натомість майже третина респондентів допускають це і приблизно стільки ж зізналися, що протягом останнього року платили за такі «послуги». Більше половини опитаних вважали, що позитивних сторін у хабарництві та корупції немає. Не дають підстав для оптимізму й відповіді на запитання щодо реальності викорінення хабарництва і корупції, — лише близько 8% опитаних вірять, що це реально в недалекому майбутньому, 33,6% — в дуже далекому майбутньому, решта — не вірять взагалі.
